Аденома простати

1 050 переглядів

adenoma prostatuПередміхурова залоза — чоловічий залізисто-м’язовий орган, який за формою нагадує людське серце, знаходиться перед сечовим міхуром в тому місці, де з нього виходить сечівник, охоплюючи його конусоподібною «муфтою». Довжина передміхурової залози в нормі від 30 до 45 мм, а її вага — від 25 до 30 г. Вивідні протоки передміхурової залози відкриваються в сечовипускальний канал. У нормальному стані простатичні залози продукують рідину зі специфічним запахом.

Простата виробляє цей секрет (від слова — секреція) постійно, однак, виділяється він в сечовипускальний канал тільки під час сім’явипорскування. Секрет передміхурової залози збільшує обсяг насінної рідини на 25% і нейтралізує її слабо кислу середу, внаслідок чого сперматозоїди стають рухливими. Секреторна функція передміхурової залози залежить від рівня чоловічих статевих гормонів (андрогенів) в крові. Основний продукт органу — це секрет передміхурової залози, який є складовою частиною сперми. При скороченні м’язів передміхурової залози відбувається викид сперми під час еяколяції (сім’я виверження).

У віці 40 — 60 років у 60% чоловіків ця залоза вже збільшена, а серед тих, кому за 60, захворювання передміхурової залози спостерігаються приблизно у 80% випадків. У такому віці тільки один з п’яти чоловіків не має вираженої аденоми. Останнім часом це захворювання сильно помолодшало.

Гіпертрофію простати вже нерідко виявляють у тридцятирічних чоловіків. Більшість хворих звертаються до лікаря вже занадто пізно, коли помічають застій сечі (сечовий міхур повністю не спорожняється, підтікає сеча тощо) У таких запущених випадках виноситься вирок: операція, яка, за винятком рідкісних випадків, призводить до імпотенції та інших серйозних ускладнень.

 Аденома простати — це не пухлина, а збільшення обсягу органу за рахунок зростання його часточок. Відбувається розростання підслизового шару шийки сечового міхура. Збільшення простати призводить до деформації внутрішнього сфінктера сечівника і порушення його функції. При цьому втрачається скорочувальна здатність простатичної частини уретри, що заважає повного скорочення сечового міхура.

Цей процес не є хворобою до тих пір, поки не почне відбуватися здавлювання сечівника, який оточений передміхурової залозою з усіх боків. Якщо м’язовий шар сечового міхура потужний і з віком сильно не змінюється, то він благополучно виштовхує сечу через здавлену уретру. В іншому випадку хвороба не змусить себе чекати.

Перебіг хвороби підрозділяється на три стадії. Перша стадія — початок хвороби, стадія компенсації, тому що збережені функції сечового міхура, нирок і сечовивідних шляхів. Якщо вчасно вжити заходів, то ця стадія ніколи не перейде в другу, коли йде ураження сечовивідної системи. Симптомами першій стадії є: затримка початку сечовипускання, млявість струменя, збільшення числа сечовипускань.

Якщо ж з’являється відчуття, що сечовий міхур спорожняється не повністю, а струмінь сечі стає все менше, і навіть доводиться тужитися при сечовипусканні, то це значить, що компенсаторні можливості м’язового шару сечового міхура вичерпані, і настала друга стадія хвороби. Сечовипускання вже відбуваються вдень майже кожні дві години, а вночі — до 4 — 5 разів.

Порушення сечовипускання призводять до підвищення тиску у всій сечовивідної системі, що призводить до порушення функції нирок, а потім і їх запалення. На цій стадії можуть з’явитися ускладнення: гостра затримка сечі і пієлонефрит з ознаками інтоксикації, пахові грижі від частого тужіння, геморой і навіть випадання прямої кишки. Якщо раніше, не проводиться ніякого лікування, то настає найважча стадія хвороби, при якій сечовий міхур втрачає свій тонус (атонія сечового міхура).

При цьому стані починається неконтрольоване виділення сечі. Загальний об’єм сечі при кожному сечовипусканні зменшується в багато разів. Чи не виділилася сеча накопичується в сечовому міхурі і розтягує його, але він не пристосований до того, щоб зберігати сечу літрами. Застій сечі веде до підвищення активності бактерій, розвивається запалення сечовивідних шляхів і нирок. Третя стадія — це хронічна затримка сечі і хронічна ниркова недостатність.

Причини виникнення аденоми — надмірний вплив гормонів тестостерону і, особливо, дигідротестостерону (ДГТ) на клітини простати. У пацієнтів з доброякісною гіперплазією простати визначається підвищений рівень ДГТ, спорідненість якого до андрогенними рецепторам в 10 разів вище в порівнянні з таким тестостерону, у зв’язку з чим, він грає головну роль у розвитку гіперплазії та аденоми простати.

Схожі записи

Не проходьте мимо, а поділіться публікацією в соц.мережах!!!

Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Увага: Комментарії модеруються. Відправляти знову не потрібно. Дякуємо за розуміння!!!