Щоб розуміти Бога, нам бракує почуття, що досягається тільки повним очищенням душі. Але якщо людина не може проникнути в сутність Бога.
Не пізнавши Бога, неможливо зрозуміти справи його. Це – основний пункт всіх релігійних вірувань. Більшість релігій помиляються у своїх догмах. Ті, які не приписували Богові всемогутності, уявляли багатьох богів; ті, які не вважали Бога всеблагим, бачили в Бога ревнощі, гнів, пристрасть і мстивість.
Бог – це вищий розум і зроблена мудрість. Людський розум обмежений, тому що не може не творити, не розуміти все, що існує. Премудрість Бога повинна бути нескінченна.
Бог – вічний, тобто не має початку і не має кінця. Якби Бог мав початок, то вийшов би з небуття, а небуття – це ніщо і небуття не може зробити нічого: або Бог був би створений іншою, попередньою істотою, і тоді та істота і була б Богом. Якби в Бога був початок тоді буде і кінець, то можна уявити істота, що жила раніше або здатна жити довше Бога і т.д., нескінченно.
Бог – незмінний. Якби Бог міг змінюватися, то закони, що управляють Всесвітом, не мали б ніякої сталості.
Бог – нематеріальний, тобто природа Бога відмінна від усього, що ми називаємо матерією; інакше Бог не був би незмінний і піддавався б перетворенням, властивим матерії.
Ми говоримо: рука Божа, око Боже, вуста Божі тому, що людина, знаючи тільки себе, із собою порівнює все, що їй не зрозуміло. Картини, на яких зображують Бога у вигляді старця з довгою бородою, покритого мантією, – смішні.
Бог найвищою мірою благо і справедливий. Премудрість Божественних законів виражається як у найменших, так і у самих великих речах, і премудрість ця не дозволяє сумніватися в справедливості Божій.
Істота нескінченно добра не може мати в собі найменшої злості, а нескінченно зла не може мати ні крупинки доброти; так, предмет безумовно чорний не може мати ні найменшого відтінку білого, а безумовно білий – ні найменшої цятки чорного.
Тому Бог не може бути одночасно добрим і злим. Бог повинен неодмінно бути або нескінченно добрим або нескінченно злим, а тому що справи Бога свідчать про Його мудрість, доброту і піклування.
Вищий ступінь доброти містить у собі і вищій справедливості. Так, якби Бог поступив несправедливо або пристрастно, хоча в одному випадку, щодо Свого створення, то Бог не був би нескінченно справедливий і, отже, не нескінченно благий.
Бог є нескінченна досконалість. Неможливо уявити собі Бога не нескінченно досконалим. Без цього Бог не був би Богом, і завжди можна було б уявити істоту, що володіє тим, чого б Йому бракувало.
Якості Божі, будучи нескінченні, не можуть бути ні збільшені, ні зменшені; без цього вони не були б нескінченні, і Бог не був би досконалий. Якби відняти найменшу крупицю досконалостей Бога, то не було б більше Бога, тому що могло б існувати щось досконаліше.
Бог – єдиний. Бог єдиний внаслідок нескінченності Своїх досконалостей. Інший Бог міг би існувати тільки за умови нескінченності у всьому. У випадку найменшої між ними різниці, один з них був би нижче іншого, підлеглий Його могутності і, отже, не був би Богом. А якби між ними була повна рівність, те це була б протягом вічності та сама думка, та ж воля, та ж могутність; одним словом, зливаючись у своїй однорідності, вони в дійсності склали б одного єдиного Бога.
Якби кожний з них мав свої спеціальні, відособлені завдання, то один робив би те, чого інший не робив, і тоді між ними не могло б бути повної рівності і жоден не мав би верховної влади.
Незнання принципу нескінченності досконалостей Божих породило політеїзм, властивий всім первісним народам. Вони приписували божественність усякій силі. Пізніше розум довів їх до з’єднання цих окремих сил в одну, і в міру того, як вони осягали сутність божественних властивостей, вони виключали зі своїх символів всі вірування, що заперечували ці досконалості.
Загалом кажучи, Бог може бути Богом тільки при тій умові, щоб ніяка істота не перевершувала Бога ні в чому, тому що істота, що перевершує Бога хоч на соту в якомусь відношенні, був у дійсності щирим Богом. Бог, щоб бути Богом, повинен бути нескінченний у всьому.
Отже, установивши існування Бога на підставі Його справ, ми за допомогою простого логічного висновку доходимо до визначення Його властивостей, що відрізняють.
Отже, Бог є вища, верховна мудрість; Бог єдиний, вічний, незмінний, бестілісний, всемогутній, нескінченно благ і справедливий, нескінченний у всіх своїх досконалостях, і не може бути іншим.