Йога-індійська філософія

1 851 переглядів

hogaЙога — одна з шести ортодоксальних систем індійської філософії («йога» – від санскритського кореня «Юдж» — «зв’язувати», «з’єднувати», «направляти»,»Зосереджувати увагу», «вживати», «застосовувати»).

Основна мета йоги- З’єднання душі окремої людини (джіватма) з Верховним вселенським Духом (Параіатмой).

Йога була систематизована Паганджалі в його класичній праці «Йога-Сутра» (1 тис. до н.е.), але своїм корінням вона йде до епохи створення ранніх Вед і Упанішад, які в свою чергу до цього передавалися від покоління до покоління в усній формі.
Восьмиступінчастою система йоги Патанджалі носить назву Ашгангі-йоги і складається з:
1. Яма — загальні моральні вимоги.
2. Ніяма — самоочищення за допомогою дисципліни.
3. Асана — поза.
4. Пранаяма — ритмічний контроль дихання.
5. Пратьяхара — відволікання і звільнення розуму від влади почуттів і зовнішніх об’єктів.
6. Дхарана — концентрація.
7. Дхьяна — медитація.
8. Самадхі — стан надсвідомості, що настає в результаті поглибленої медитації, коли індивідуальний адепт (садхака) зливається з об’єктом медитації Параматму або Вселенським Духом.

Перший ступінь атанг-йоги, званий Ямою, по суті великі заповіді, істинні для всіх релігій, країн і часів. Вони такі:
1. Ненасильство (ахімса) — не заподіювати страждання ні якому суті ні думкою ні словом, ні ділом
2. Правдивість (сатья) — точно виражати випробуване, підбираючи такі слова, які приносять радість і користь слухачеві і ні в якому разі не завдають біль (принцип ненасильства).
3. Некрасти (Астея) — не привласнювати того, що належить іншому ні обманом, ні силою, ні будь-яким іншим способом.
4. Цнотливість (брахмачарья) — уникати всіх умов до дії, при яких народжується хіть. Свідомість сім’ї і продовження роду не забороняється, але статевий акт має бути виключно заради зачаття дітей.
5. Некористолюбство (апаріграха) — не накопичувати багатство і предмети насолоди особисто для себе, а так само не брати дарів.

Данням, тобто правил індивідуальної поведінка так само п’ять:
1. Чистота (Шауча) — щоденне (ранкове і вечірнє) фізіологічне,фізичне і духовне очищення тіла і місця існування.
2. Смирення (Сантош) — терпляча, без скарги, виконання свого обов’язку і обов’язків — смиренність перед долею.
3. Завзяття або аскетизм (тапас) — свідоме прагнення досягти остаточної єдності з Божеством і виключити всі бажання, які стоять на шляху до цієї мети. При цьому свідомо піддавати себе фізичним незручностям, терпіти природні умови привчати себе до різних позбавлень, виконувати різні види загартовування і утримання.
4. Самоосвіта (свадхья) — самостійне вивчення духовної літератури, часті роздуми над нею, повторення мантр (коротких молитов).
5. Відданість Богу (Ішвара пранідхана) — посвята своїх дій і волі Богу, пошук захисту у Бога й надія тільки на нього. Третьою сходинкою йоги є асаса, то є зручна і нерухома поза, якої можна опанувати розслабленням всього тіла і зібраністю в безмежному. Асани удосконалювалися протягом століть так, щоб впливати на кожен мускул, нерв і залозу організму. На думку йогів, вони допомагають стати вільним від фізичних нездужань і розумових подразнень.

Ці перші три описані вище ступені є зовнішнім пошуком і носять назву бахіранга садхана.
Пранаяма є четверта частина Аштанга-йоги, що заключаєся в свідомій модифікації процесу дихання і контролем над ним. Пранаяма складається з трьох частин: пурака (вдихання), речака (видихання), кумбхака(Затримка дихання). Кумбхака надається величезне значення, так як з теорії йогів тривалість життя залежить від кількості зроблених подихів,отже для продовження життя потрібно дихати повільніше або не дихати зовсім (затримувати дихання). Крім того, слово «прана» означає не тільки «Вдих», «дихання», але і «життя», «енергію», «силу», тому прана в тілі окремої людини вважається частиною космічного дихання Вселенського Духа. Практика пранаяни — це спроба узгодити індивідуальне дихання з космічним.

На п’ятому ступені, званому пратьяхарой, здійснюється контроль над почуттями. Всі дії внутрішні і зовнішні відбуваються, коли свідомість з’єднується з нервовими центрами або органами, за допомогою яких людина сприймає навколишній світ. Зустрічаючись в житті з благами (добрими) і приємними (егоїстичними) спонуканнями до дії, людина найчастіше вибирає приємні і здійснює нерозумні вчинки, що призводять, як правило, до плачевних наслідків. Коли свідомість підпорядкована волі, вона не сполучається з центрами сприйняття, і отже, почуття і бажання стають керованими. Той, хто досяг здатності за бажанням з’єднувати і роз’єднувати свою свідомість з нервовими центрами, засвоїв Пратьяхара.

Пранаяна і Пратьякара допомагають звільнити почуття від поневолення об’єктами бажань. Ці два ступені вважаються внутрішнім пошуком (антаранга садхана).

Наступна частина йоги називається Дхарана. На цьому етапі треба навчитися зосереджуватися цілком не одному об’єкті або завданні, в ідеалі цього стадії зовнішні і внутрішні подразники повинні бути максимально заспокоєні. Вправи в концентрації направляють свідомість по внутрішньому колу психічної енергії. Це дозволяє домогтися більш тонкого сприйняття дійсності. У міру прогресу розум стає все більш стриманим і цілеспрямованим.

Коли свідомість звикла утримуватися зосередженою на якомусь об’єкті, вона набуває здатність як би безперервного перебігу у напрямку до цього об’єкта. Безперервна Джаран називається Дхьяна, або сьомим щаблем йоги Патанджалі. Тіло, дихання, відчуття, розум, розум і его, — все з’єднується в об’єкті споглядання.
Коли сила Дхьяна настільки напружена, що можливо відкинути зовнішню частину сприйняття і утримувати споглядання тільки на внутрішньому сенсі, настає стан Самадхі — остання ступінь і кінцева мета йоги, при якій свідомість піднімається вище меж самосвідомості і відбувається єднання з Верховним Вселенським Духом, під час якого переживається безперервна радість і спокій.

Розрізняють два стани Самадхи: сабікальна і нірвікальна. На початковому етапі (сабікальна самадхі) свідомість змішується з Космічним Духом, життєва сила витягується з тіла йога, удаваного нерухомим, застиглим.Він цілком усвідомлює стан призупиненої «жвавості» тіла. Коли ж йог прогресує до більш високих станів — нірвікальної Самадхи, то виникає можливість спілкуватися з Богом без будь-якої фіксації тіла і в своїй звичайній бадьорій свідомості. Тобто в стані сабікальна Самадж все ще зберігається деяка віддаленість від об’єкта споглядання, в нірвікальна Санажі повністю усвідомлюється власна ідентичність з ним.

Дхарана, Дхьяна і Сабікальна Самадхи (три ступені в ментальному зусиллі концентрації) по відношенню до одного предмета складають Сам’яма.

Дхарана, Дхьяна і Самадхи вводять йога у глибини його душі. Три останні ступені допомагають йому підтримувати гармонію з самим собою і своїм Творцем і носять назву духовного пошуку (антаратма садхана).
Грунтуючись на класичній восьмиступінчастій системі Патанджалі, йога розвивалася в різних напрямках, що призвело до різноманіття шкіл і течій. До найвідоміших відносяться: раджа-йога, хатка-йога, кундаліні-йога, бхакті-йога, карма-йога, джнана-йога і т.д. Незважаючи на те, що всі вісім ступенів Патанджалі є основою для будь-якої з вище перерахованих йог, кожна з них робить більший акцент на різних щаблях і має свій предмет концентрації. Але ці йоги не суперечать, не виключають,а навпаки взаємодоповнюють один одного. Тому доцільно практикувати йогічні вправи різних напрямів в комплексі.

Раджа-йога вважається вищою з йог. Тільки після неї можна досягти нірвікальної Самадхи. Це йога психічних сприйнять. Основна її мета — пізнати свою внутрішню природу, концентруючи свідомості всередині себе. Таким чином її метод — зосередження на внутрішньому світі. Згідно з ученням раджа-йоги, весь зовнішній світ є тільки груба форма внутрішнього, або тонкого. Зовнішній світ є наслідок, а внутрішній — причина. Раджа-йога передбачає виходити від внутрішнього світу, вивчати внутрішню природу і через неї управляти обома і внутрішньою і зовнішньою. Вправами в раджа-йозі можна розвинути зкстрасенсорні здібності, але це не мета йоги,а лише побічний ефект. Тільки здатний відректися від використання чудесних здібностей досягає мети йоги -досконалого єднання індивідуального свідомості з Загальним Вселенським Розумом.

Хатха-йогу називають сходами для тих, що хоче піднятися до висот Раджа-йоги. Займаючись фізичною стороною життя, хатха-йога являє собою фундамент для всіх інших видів йоги. Вона є системою оздоровчих вправ, що складаються з асан і пранаяни. Практика асан робить тіло гнучким, нормалізує роботу внутрішніх органів, зміцнює нервову систему. Під час виконання асан тіло йога приймає різноманітні форми, що нагадують ті чи інші творіння Божі від простої рослини до сучасного мудреця, що дає відчути власну єдність з незліченними формами прояву Вселенського Духа. Тільки після освоєння асан можна переходити до пранаяме (дихальним вправам). Прана в індивідуальної тілі (як було зазначено вище) — це частина Вселенського Духа. Тому пранаяма спрямована на гармонізацію індивідуального дихання з Космічним диханням. Заняття пранаяною не тільки значно покращують стан здоров’я, але й дозволяють контролювати свої почуттєві прагнення, допомагають регулюванню і заспокоєнню розуму, а так само концентрації його, що призводить до Самадхи, тобто єднання з Космічним Духом.

Кундаліні-йога спрямована на пробудження вищої божественної енергії в людському тілі. Вона носить назву «Кундаліні». Це слово походить від»Кундала», що означає кільце або виток спіралі. Спочиваюча енергія символізується сплячої змією, згорнутою спіраллю в три з половиною витка.Три витки представляють три стану розуму (авастха): бодрствующий(Джагріта), дрімаючий (свапна) і глибоко сплячий (сущупті). Існує і четвертий стан (Тур’я), що сполучає всі інші, і його зображено останньою половиною витка спіралі. Цей стан досягається в Самадхи. У звичайному стані Кундаліні знаходиться в нижній чакрі Муладхара. Чакри – це локалізовані життєві центри вздовж хребта. Основних чакр одинадцять і вища сахасрара знаходиться в нервовому сплетенні в мозку.

Пробудження Кундаліні досягається волею і розумом що супроводжується відповідними вправами.
Пробудження енергії потрібно змусити піднятися по сушуме (каналу в хребетному стовпі) від муладхара чакри до Сахасрара. Це – алегоричний спосіб опису сублімації сексуальної енергії. Після проходження проміжних чакр, коли кундаліні досягає сахасрари, йог не відчуває своєї індивідуальності. Він перетинає бар’єр часу і простору і стає єдиним із Всесвітом.

Бгакті — Йога — це шлях до Самадхи через любов до Бога. Ця любов має на увазі під собою любов до всього, що існує у Всесвіті, бо все це є ніщо інше як прояв Всевишнього. На підготовчій щаблі величезне значення має поклоніння особовому Богу, притаманне будь-якій релігії. Коли ж бхакті-йог звільняється від всіх прихильностей крім любові до Бога він має право сказати, що всі форми і символи, як допомога до здійснення релігії для нього марні. Він не помічає різниці. У людях, у тварин, в рослинах, в сонці, в зірках — в усьому він бачить Всевишнього, і сам розчиняється в предметі поклоніння.

Карма-йога вважається йогою дії, а точніше — праці (тут слово «карма»означає робота). Основна ідея цієї йоги — людина, що живе в суспільстві,повинна працювати, не заради накопичення багатства, кар’єри, або ще якихось власних благ, а заради самої роботи і користі, яку вона приносить іншим. Йог повинен відмовитися від результатів своєї праці, тобто добре виконувати свої обов’язки, але не бути прив’язаним ні до заняття, ні до матеріальних винагород, які вона приносить. Шляхом безкорисливої праці та відмови від плодів своєї діяльності досягається звільнення від егоїзму, що веде до розширення особистості та усвідомлення єдності Всесвіту.

Джнака-йога — це йога розуму, що відноситься до релігії як до науки. Йог не має права вірити всупереч розуму, тому він повинен міркувати. Виходячи з того, що пізнання цілого можливо через його частини потрібно шукати первинні елементи, вивчати їх і намагатися вивести основні принципи. Займаючись детальною фізіологією сенсорних, моторних і мозкових центрів, джнана-йог намагається зрозуміти механізми сприйняття.

Усвідомлюючи обмеженість пізнання світу органами чуття, він намагається шляхом розумових зусиль зрозуміти, що є насправді час, простір і причинність. Зосередженням на ці глобальні проблеми досягається вихід з вузьких рамок індивідуального розуму і перехід на новий рівень свідомості, що дає зрозуміти справжню суть єдиного Всесвіту і розчинити свою особистість в Океані Космічного Розуму. Radymo.com — корисні поради на будь-які теми.

Все написане дозволяє констатувати, що йога — це древній науковий і системний спосіб життя, що практикується для того, щоб успішно організувати всі енергії до здатності людської істоти, прагне досягти найвищого екстатичного спілкування з Космічною Реальністю (або Богом).

Схожі записи

Не проходьте мимо, а поділіться публікацією в соц.мережах!!!

Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Увага: Комментарії модеруються. Відправляти знову не потрібно. Дякуємо за розуміння!!!