Космос загадка всесвіту

3 895 переглядів

kocmocВсесвіт — споконвічна загадка буття таємниця яку важко буде розгадати. Тому що немає кінця в пізнання. Є лише безперервне подолання границь невідомого. Але як тільки зроблений цей крок — відкриваються нові обрії таємниць. А за ними — нові таємниці. Так було — так буде. Особливо в пізнанні Космосу — нескінченного, вічного, невичерпного.

Великий німецький філософ Іммануїл Кант помітив один раз, що є всього дві речі, гідні справжнього подиву: зоряне небо над нами і моральний закон усередині нас. Древні вважали: і те і інше нерозривно зв’язано між собою. Космос обумовлює минуле, сьогодення і майбутнє людства і кожної людини окремо. При цьому багато мислителів вважали, що основної складової даної нерозривної єдності є Людина. Саме в людині природа сконцентрувала в максимально стислому виді найбільш важливі свої потенції. Говорячи мовою сучасної науки, у Людині закодована вся інформація про Всесвіт. Мислячий індивід — свого роду голограма, по ній можна при бажанні відтворити будь-які закономірності Макрокосму, оскільки фізичні, хімічні, біотичні і інші об’єктивні закономірності всюди і у всьому однакові.

Життя і Космос нерозривні. У натурфілософському плані — життя не просте породження Всесвіту, але і ніщо без нього. Рослини і тварини не можуть існувати без сонячного світла. Птаха при нічних перельотах орієнтуються по зірках і Місяцю, а під час сезонних міграцій — по магнітних і інших космічних полях. Людина теж цілком планетарна, солярна і космічна істота. Homo sapiens — це завжди Homo cosmicos.

Людина постійно прагнула до Неба. Спочатку — думкою, поглядом і на крилах мрії, потім — за допомогою повітроплавальних і літальних апаратів, космічних кораблів і орбітальних станцій.

Але які вони насправді — закони Всесвіту? Адже розкинутий перед нашим поглядом зоряний килим дає свідомо перекручену картину. На небесному екрані щоночі переміщаються Місяць і «хори стрункі світил» — планети і зірки. Ранком встає Сонце, перетинає небокрай зі Сходу на Захід і ввечері ховається за обрієм. Але насправді це все гаданого руху. У дійсності переміщаються не зірки і світила. Повільно обертається Земля, а на її поверхні — тисячі і мільйони спостерігачів. Багато хто з них навіть не замислюються над тим, що десятки таких знайомих і із глибокої стародавності відомих сузір’їв — усього лише випадкове сполучення зірок, так вони бачаться земному спостерігачеві. Перебував він на іншій планеті або в іншій ділянці Всесвіту — і знайомої зоряної картини як не було.

Те ж з Галактикою, про її існування ще в минулому столітті ніхто навіть не підозрював. Чумацький Шлях ніким не сприймався, як рукав гігантської космічної спіралі. Навіть маючи сучасні знання, неможливо навіть побачити таку спіраль зсередини. Потрібно вийти на багато світлових років за її межі, щоб побачити нашу Галактику в її справжньому спіральному обличчі. Втім, абстрактно-теоретичне мислення, астрономічні спостереження і математичні розрахунки, графічне і комп’ютерне моделювання дозволяють зробити те ж саме, не виходячи з будинку. Але стало це можливо лише в результаті довгого і тернистого розвитку науки.

Сказаним, однак, «питання до Неба» (так називається знаменита поема древньокитайського поета і мислителя Цюй Юаню) не вичерпуються. Як виник Всесвіт? Як він влаштований? Як його осягнути? Чому він саме такий, а не інший? Що було на початку і що буде наприкінці? Що в самих глибинах? Як розподілена матерія в космічному просторі? Чи діють у галактиках ті ж закони, що і у нашій? Звідки береться колосальна енергія, що харчує все живе і неживе? Яка роль і у чому місія Людини — цієї взагалі ж майже що невидимої піщини в неосяжних просторах світобудови? Що забезпечує єдність Макро і Мікрокосму? Що ми знаємо і чого не знаємо? Чи було відомо нашим далеким предкам щось невідоме сьогодні? Є чи таке, чого не дано довідатися ніколи? І чому? Питання, питання… Чим більше ми довідаємося, тим більше нових питань.

Всесвіт можна осмислювати по-різному — зацікавлено, поетично, абстрактно, містично, релігійно. У кожного підходу є своя історія і свої традиції. У цілому ж всі вони поєднуються в ємному понятті космізму. Космізм — не просто знання а в першу чергу — відношення до Космосу, особливе відчуття Всесвіту — научно-осмислене, емоційно-особистісне або філолофсько-евристичне.

Космізм обумовлений самою природою людини як планетарної, солярної і космічної істоти. Відчуття нерозділеності з нескінченною і невичерпною природою було властиве людям завжди.

У минулому космічні устремління людей нерідко приводили до космінізації різних сторін громадського життя. Так, у зороастрійстві і манихействі боротьба добра і зла представлялася рушійною силою космічної еволюції. Практично всі світові і несвітові релігії сприйняли подання про покарання за праведне або гріховне життя, що має божественно-космічну зумовленість.

 

Схожі записи

Не проходьте мимо, а поділіться публікацією в соц.мережах!!!

Один отзыв

  1. Валерия пишет:

    Очень інтересно,круто)

Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Увага: Комментарії модеруються. Відправляти знову не потрібно. Дякуємо за розуміння!!!