Лейкоцити

15 981 переглядів

lehkohutuЛейкоцити, або білі кров’яні тільця, — це формені елементи крові, основною функцією яких є захист організму від чужорідних агентів, тобто токсинів, вірусів, бактерій, відмерлих клітин власного організму та ін Утворення лейкоцитів (лейкопоез) проходить в кістковому мозку і лімфатичних вузлах.

Існує п’ять видів лейкоцитів: нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли і базофіли. Кількість лейкоцитів у циркулюючої крові — важливий діагностичний показник, який залежить від швидкості припливу клітин з кісткового мозку і швидкості виходу їх у тканини. Число лейкоцитів протягом дня може змінюватися під дією різних факторів, не виходячи, проте, за межі допустимих значень. Підвищена кількість рівня лейкоцитів (фізіологічний лейкоцитоз) виникає, наприклад, після прийому їжі, тому бажано здавати кров на аналіз натщесерце, після фізичного навантаження — не рекомендуються фізичні зусилля до взяття крові — і в другій половині дня. Забір крові для аналізу краще здійснювати вранці. Рівень лейкоцитів підвищується при стресах, дії холоду і тепла. У жінок підвищена кількість лейкоцитів відзначається в передменструальний період, у другій половині вагітності і при пологах.

У дітей до 1 року нормальний рівень лейкоцитів складає 6-17,5, на 1-2 роки — 6-17, 2-4 роки — 5,5-15,5, 4-6 років — 5-14, 6-10 років — 4,5-13, 10-16 років — 4,5-12. Діти старше 16 років — 4,5-11. Дорослі — 4-9.

Так як рівень лейкоцитів — дуже простий і популярний показник, зупинимося на його інтерпретації трохи докладніше.

Підвищена кількість рівня лейкоцитів (лейкоцитоз) свідчить про протікання в організмі гострих інфекцій, особливо якщо збудниками є коки (стафілокок, стрептокок, пневмокок, гонокок). Не варто забувати і про те, що цілий ряд гострих інфекцій (тиф, паратиф, сальмонельоз та ін) може в окремих випадках привести до лейкопенії, тобто зниження числа лейкоцитів.

Лейкоцитоз буде зафіксовано при різних запальних станах, травмах, опіках, при ревматичній атаці, інтоксикації, в тому числі ендогенно — діабетичному ацидозі, еклампсії, уремії, подагрі.

Рівень лейкоцитів підвищений при злоякісних новоутвореннях, гострих кровотечах, особливо внутрішніх — в черевну порожнину, плевральний простір, суглоб або в безпосередній близькості від твердої мозкової оболонки. Підвищується він при оперативних втручаннях, при інфаркті внутрішніх органів (міокарда, легенів, нирок, селезінки) і багатьох інших станах.

Фізіологічний лейкоцитоз відзначається при впливі фізіологічних факторів (біль, холодна або гаряча ванна, фізичне навантаження, емоційне напруження, вплив сонячного світла), при менструаціях, у період пологів.

Зниження рівня (лейкопенія) викликається впливом деяких вірусних та бактеріальних інфекцій. Це, наприклад, грип, черевний тиф, туляремія, кір, малярія, краснуха, епідемічний паротит, інфекційний мононуклеоз, міліарний туберкульоз, СНІД. Сюди ж відносяться сепсис, гіпо-і аплазія кісткового мозку, ушкодження кісткового мозку хімічними засобами, ліками, вплив іонізуючого випромінювання, гострі лейкози, мієлофіброз, мієлодиспластичні синдроми, плазмоцитома, метастази новоутворень в кістковий мозок, хвороба Аддісона — Бірмера, анафілактичний шок, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит та інші колагенози, прийом сульфаніламідів, левоміцетину, анальгетиків, нестероїдних протизапальних засобів, тіреостатиків, цитостатиків.

Моноцити-це найбільші лейкоцити. Велику частину життя вони проводять у тканинах, будучи тканинними макрофагами. Моноцити остаточно знищують чужорідні клітини і білки, вогнища запалення, зруйновані тканини. Ці найважливіші клітини імунної системи першими зустрічають антиген і представляють його лімфоцитам для розвитку повноцінної імунної відповіді.

Прийнята норма — 6-8% від загального числа лейкоцитів.

Підвищену кількість моноцитів дають вірусні, грибкові, протозойні інфекції, туберкульоз, саркоїдоз, сифіліс, лейкози, системні захворювання сполучної тканини — ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, вузликовий періартеріїт.

Зниження рівня моноцитів свідчить про можливість захворювання апластичною анемією, волосатоклітинному лейкозу.

Лейкоцитарна формула, або лейкограма, — це відсоткове співвідношення всіх п’яти видів лейкоцитів. Крім того, лейкоцити розрізняються за ступенем зрілості. Велика частина клітин-попередників зрілих форм лейкоцитів (юні, міелоціти, проміелоціти, бластні форми клітин), а також плазматичні клітини, молоді ядерні клітини еритроїдного ряду та інші в периферичної крові з’являються тільки у випадку патології.

Різні види лейкоцитів виконують різні функції, тому визначення співвідношення різних видів лейкоцитів, вмісту молодих форм, виявлення патологічних клітинних форм, опис характерних змін морфології клітин, які відображають зміни їх функціональної активності несе цінну діагностичну інформацію. У той же час зміни лейкоцитарної формули не є специфічними. Вони можуть мати подібний характер при різних захворюваннях, або, навпаки, у різних хворих можуть зустрічатися несхожі зміни при одній і тій же патології.

Лейкоцитарна формула має вікові особливості, тому її зрушення лікарі оцінюють з позиції вікової норми. Це особливо важливо при обстеженні дітей. Характерні зміни лейкоцитарної формули свідчать про гіпо-та апластичні, мегалобластної або залізодефіцитної анемії, як, утім, і при деяких інших хворобах крові. Слід мати на увазі, що лейкоцитарна формула відображає відносний, процентний вміст лейкоцитів різних видів. Підвищення або зниження процентного вмісту лімфоцитів може не відображати істинний (абсолютний) лімфоцитоз або лімфопенію, а бути наслідком зниження або підвищення абсолютного числа лейкоцитів інших видів, найчастіше нейтрофілів.


Схожі записи

Не проходьте мимо, а поділіться публікацією в соц.мережах!!!

Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Увага: Комментарії модеруються. Відправляти знову не потрібно. Дякуємо за розуміння!!!