Репродуктивне здоров’я жінки. Контрацепція

2 724 переглядів

rontrahephiaКонтрацепція, або запобігання вагітності, — це застосування різних засобів і методів, спрямованих на   запобігання  запліднення яйцеклітини сперматозоїдом.

Методи контрацепції можна згрупувати за наступними характеристиками:

  • Механічні методи контрацепції;
  • Хімічні методи контрацепції;
  • Гормональні методи контрацепції;
  • Внутрішньоматкові методи контрацепції;
  • Фізіологічні методи контрацепції ;
  • перерваний статевий акт;
  • хірургічні методи контрацепції;

До механічних засобів контрацепції, що діють по бар’єрному принципу, відносяться чоловічі і жіночі презервативи, жіночі діафрагми, та інше. У всіх випадках контрацепція являється перешкодою на шляху сперми.

Найпоширеніші в цій групі чоловічі презервативи, що виготовляють із латексу. Раніше використалася гума, але латекс сильніший і має менші пори, що поліпшує бар’єрну функцію з погляду профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом.

Зазначені засоби контрацепції рекомендується поєднувати зі спермецидними засобами, що підвищує їхню ефективність, яка залежить від точності підібраного розміру, правильності введення і відсутності зсуву під час статевого акту.

До переваг механічних засобів контрацепції можна віднести:

  • абсолютну оборотність;
  • відсутність ризику для здоров’я;

До хімічних засобів контрацепції відносять таблетки, свічки. Можливе виникнення алергії при  застосовувані хімічних контрацептивів, адже  деякі засоби можуть розчинятися,  витікати із піхви і зменшувати силу тертя під час фрикцій, знижуючи чутливість одного із партнерів.

Останнім часом у світі надзвичайно широко використовуються гормональні протизаплідні засоби. Перша хвиля популярності цієї групи контрацептивів припадала на 60-і роки ХХ в., коли розпочалося промислове виробництво аналогів яєчникових гормонів. Однак, через їхню недосконалість і досить високого дозування виникало безліч ускладнень і побічних ефектів, найвідоміші з яких — швидкий приріст надлишкової ваги, нудота, головний біль, біль  в грудях, набряки, ризик гіпертонії, кровотечі між менструаціями, загострення діабету, зменшення кількості молока в матерів, що годують груддю.

У цей час інтенсивно використовується виготовлення гормональних протизаплідних препаратів, в основному комбіновані естроген-гестагенні, протизаплідний ефект яких заснований на симуляції вагітності. Їхній ефект наближуется до 100 %, але може знижуватися при одночасному прийомі деяких лікарських препаратів, наприклад, антибіотиків, не стероїдних протизапальних, знеболюючих засобів.

Використаються також гестагенні препарати, що знижують активність жовтого тіла й порушують транспортування яйцеклітини. Вони менш ефективні, чим комбіновані, проте в їх склад входять мікродози гормону, що зменшує ризик побічних ефектів.

Однак незаперечні і переваги гормональних протизаплідних засобів. У першу чергу — це легкістьзастосування, висока ефективність (близько 99 %), ослаблення менструальних кровотеч і предменструального синдрому, профілактика запальних захворювань жіночих статевих органів, кіст яєчника, рака яєчників і ендометрію, доброякісних пухлин молочних залоз.Симптомы болезни.

Фізіологічний метод контрацепції, іменований ще природнім методом, ґрунтується на щомісячному визначенні овуляції у жінок і утриманні від статевих зносин у цей період. Це викликано тим, що циклічні зміни в жіночому організмі без постійної підготовки організму до запліднення і вагітності, а період, що прилягає до овуляції, є єдиним можливим для запліднення. Овуляція, як правило, відбувається за 14 днів (плюс-мінус два дні) до настання менструації. сперма, яка потрапила в піхву, зберігає життєдіяльність протягом трьох діб, а незапліднена яйцеклітина гине протягом доби після овуляції. Ці положення і лежать в основі природного методу контрацепції.

Існує кілька методів визначення дня овуляції: календарний, вимір базальної температури, вивчення слизу.

Календарний метод заснований на реєстрації тривалості менструальних циклів, кількість яких повинно бути досить точним для достовірного визначення найкоротшого і найдовшого циклу. Оптимальна кількість — 6-12 циклів підряд. Якщо всі цикли однакові і становлять 28 днів (найбільше розповсюджена тривалість менструального циклу), то період утримання від статевих зносин припаде з 10-го по 17-й день менструального циклу. Розрахунки здійснюються в такий спосіб: 28 — 18 = 10 (нижня границя), 28 — 11 = 17 (верхня границя). 18 днів віднімають із метою запобігання помилки: враховують можливе відхилення моменту овуляції на два дні раніше від зазначених 14 днів і два дні життєздатності сперматозоїдів; 11 днів віднімають із обліком можливого відхилення овуляції на два дні пізніше плюс доба життєздатності незаплідненої яйцеклітини.

Якщо цикли мають різну тривалість, то від тривалості мінімального циклу віднімають 18 днів для нижньої границі “небезпечного” періоду, а від тривалості максимального віднімають 11 днів для визначення верхньої границі. При коливаннях тривалості циклу період статевої помірності повинен бути триваліший, ніж при стабільному менструальному циклі.

Температурний метод заснований на щоденному вимірі базальної температури протягом трьох менструальних циклів. Виміри роблять зранку після пробудження, не встаючи з ліжка й не міняючи положення тіла, у прямій кишці тим самим термометром. За отриманими даними будують графік ректальної температури і за ним визначають час овуляції.

Поки яйцеклітина дозріває, температура не змінюється і не перевищує 37 ос. У момент виходу яйцеклітини з фолікула температура може понизитися на 0,2–0,4 градуси, після чого піднімається вище 37 ос. Вчасно чергової менструації температура падає нижче 37 ос.

Для того щоб визначити границі періоду помірності, від дня овуляції, певного по температурній кривій, варто відняти шість днів (нижня границя) і додати чотири (верхні границі).

Переваги фізіологічного методу незаперечні — безпека, ніякого ризику для здоров’я, повна оборотність.

Однак метод жадає від жінки акуратності, наблюдательності і статевої помірності в “небезпечний” період. Правда, проблема помірності може бути вирішена іншими контрацептивами (презерватив, діафрагма) або використанням інших форм сексуального задоволення.

Перерваний статевий акт. Сутність перерваного статевого акту як засобу запобігання вагітності полягає в тому, що акт закінчується еяколяцією поза статевими органами жінки. Примітка цього методу повна у владі чоловіка, тому що він  відчуває наближення сім’явивергання і має витягти член з піхви. Однак переривання статевого акту суперечить сексуальним інстинктам партнерів і знижує виразність статевого задоволення в чоловіка.

Метод відомий з біблійних часів, коли Онан практикував перерваний статевий акт (загальноприйнятий помилкова думка, що він практикував мастурбацію). По ефективності він украй ненадійний з погляду контрацепції і шкідливий для організму чоловіка. Цей метод не охороняє від попадання сперматозоїдів у піхву з виділеннями з статевого члена, що з’являються на самому початку ерекції; чоловік не завжди здатний вчасно вгадати момент еяколяції і встигнути витягти член; виділення насіння можливо до оргазму без певних відчуттів; на піку сексуального збудження чоловік не завжди здатний контролювати себе і ситуацію. Часте використання перерваних полових актів може привести до порушення статевої функції чоловіка.

До переваг методу можна віднести його дешевизну (не потребує підготовки, грошових витрат, спеціальних пристосувань), відсутність хімічних і гормональних впливів.

Хірургічні методи, що сприяють запобіганню вагітності, можуть бути застосовані як до жінки, так і до чоловіка.

Жіноча стерилізація полягає в хірургічному порушенні прохідності маткових труб. Здійснюється або перев’язуванням труб з наступним перетинанням, накладенням затисків або кілець, або введенням у труби спеціальних пробок або хімічних речовин, що викликають утворення стриктур.

Перев’язка труб виробляється за допомогою лапароскопа через невеликий надріз у черевній стінці.

Після операції зберігаються менструації, овуляція, тому у випадку гострої потреби можливе реконструктивна операція або штучне запліднення власною яйцеклітиною.

Перевагами хірургічних методів є виключна ефективність, негайний і стабільний тривалий ефект, безпека в порівнянні з іншими контрацептивами для жінок старше 35 років, що не бажають вагітніти, повна відсутність страху завагітніти.

До недоліків ставиться ризик післяопераційних ускладнень, практично необоротність безплідності, тому що реконструктивні операції дорогі і малоефективні. У психологічному плані жінці складно усвідомлювати, що вона більше ніколи не зможе мати дітей.

Чоловіча стерилізація здійснюється методом вазэктомії — перетинанням сімявивідних проток, по яких сперма поступає від яєчок. Після операції сперма залишається в протоках і придатках яєчок, де руйнується, а продукти розпаду всмоктуються в кров. Операція вважається успішною, якщо при дослідженні еякулята у двох послідовних підрахунках не виявлений жоден сперматозоїд.

Перевагою методу є ідеальна ефективність, не-більша ймовірність ускладнень через технічну простоту операції. Недоліками є відсутність негайного ефекту (через 6-8 тижнів після операції), виникнення психічних проблем через втрату здатності до запліднення, неможливість при необхідності зачати дитину, практично повна необоротність через украй низьку ефективність реконструктивних операцій.

Схожі записи

Не проходьте мимо, а поділіться публікацією в соц.мережах!!!

Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Увага: Комментарії модеруються. Відправляти знову не потрібно. Дякуємо за розуміння!!!