Вітаміни групи В

6 733 переглядів
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 4.4/5 (8 votes cast)


Вітаміни групи ВВітаміни групи В мають велике клінічне значення. Ізольований дефіцит одного з вітамінів цієї групи виникає надзвичайно рідко. Зазвичай він буває комбінованим, як результат недостатнього надходження в організм білків та інших незамінних поживних речовин (цинку, есенціальних жирних кислот). Ця група вітамінів включає вітаміни В1, (тіамін), В2, (рибофлавін), В3 (ніацин), В5 (пантотенова кислота), В6 (піридоксин), В12 (ціанокобаламін), фолієву кислоту, Н (біотин).

Вітамін В1 (тіамін) міститься в різних продуктах харчування, особливо ним багаті зернові (рис, пшениця тощо) і дріжджі. Тіамінодіфосфат діє як кофермент реакції окисного декарбоксилювання альфа-кетокислот (пірувату і альфа-кетоглютарата), а також транскетолазних реакцій при пентозофосфатному шляху обміну речовин.

Вітамін В, є важливим коферментом, що бере участь в аеробному циклі трикарбонових кислот (циклі Кребса); будучи присутніми в мембранах аксонів, він також відіграє специфічну роль в реакції нейронів. Дефіцит вітаміну В1 в організмі виникає внаслідок недоїдання, при лікуванні сечогінними препаратами, при тиреотоксикозі, цукровому діабеті, алкоголізмі. Недостатності цього вітаміну часто сприяють захворювання шлунково-кишкового тракту і печінки, при яких відбувається порушення всмоктування, утилізації та перетворення тіаміну в метаболічно активну форму.

Дефіцит вітаміну В1, виявляється хворобою бері-бері, яка характеризується неврологічними (центральної чи периферичної нейропатією), серцево-судинними і шлунково-кишковими порушеннями, набряком обличчя і суглобів кистей. Специфічні ж поразки шкіри (крім її набряку) відсутні. У той же час недостатність вітаміну В, часто відзначається при екземі, псоріазі, парапсоріаз, червоний вовчак, фотодерматози, пелагрі.

У дерматологічній практиці застосовують синтетичні препарати вітаміну В1: тіаміну бромід і тіаміну хлорид (вводять внутрішньом’язово по 1,0 мл 1% розчину на добу, на курс 7-30 ін’єкцій), а також його коферментну форму — кокарбоксилази гідрохлорид (вводять внутрішньом’язово по 0, 05-0,1 г на добу, на курс 15-25 ін’єкцій) в комплексі з іншими вітамінами групи В (піридоксин, ціанкобаламін та ін.) Їх застосовують не тільки при перерахованих вище дерматозах, але і при нейродерміті, почесухе, червоному плоскому лишаї, хронічній кропивниці, генералізованому шкірному свербінні, вітіліго, оперізуючому герпесі, хронічній піодермії і т. д.

Вітамін В2 (рибофлавін) - надходить в організм з м’ясними і молочними продуктами, де взаємодіє з аденозинтрифосфорною кислотою, в результаті чого утворюються коферменти флавінопротеїнів (флавінмононуклеатид і флавінаденіннуклеотид), які беруть участь у перенесенні водню та регулюванні окисно-відновних процесів. Вітамін В2 бере участь у вуглеводному, білковому, жировому обміні, синтезі гемоглобіну і т. д.

Дефіцит вітаміну В2 зустрічається рідко, зазвичай при недоїданні або сильній дієті, а також при порушенні його всмоктування (при хронічному ентериті, недостатності панкреатичних ферментів, захворюванні тонкої кишки, хронічних інфекціях та новоутвореннях). Клінічна картина недостатності цього вітаміну характеризується оро-окулогенітальним синдромом.

Поразки рота виявляються стоматитом, почервонінням і сухістю губ з наявністю лущення і тріщин, заїдами, яскраво-червоним і блискучим язиком, болем при прийомі гарячої і кислої їжі. Ураження очей протікає з наявністю ангулярного блефариту, кон’юнктивіту, васкуляризації рогівки, порушенням зору. На шкірі виникає еритематозно-сквамозний висип, що нагадує прояви себорейного дерматиту і локалізується на волосистій частині голови, в області носогубного трикутника, навколо очей, вушних раковин, на мошонці, в області вульви; іноді виникають пароніхія.

Дефіцит вітаміну В2 у дітей може призвести до затримки росту і маси тіла або до гіпохромної анемії. Лікування вітаміном В2 на тлі нормалізації дієти веде до швидкого регресу цих симптомів. У комплексі з іншими засобами препарати рибофлавіну (вітамін В2 — по 10 мг 3 рази на добу протягом 1-1,5 міс або його коферментна форма — рибофлавіну мононуклеотид, що застосовується внутрішньом’язово по 1,0 мл 1% розчину, на курс 20 ін’єкцій) також ефективні при афтозному стоматиті, себореї, рожевих вуграх, фотодерматиті, пелагрі, червоний вовчак, псоріазі, парапсоріаз, нейродерміті, почесухе, звичайних вуграх, кандидозі шкіри, стрептодермії і т. д.

Вітамін В3 (нікотинова кислота, вітамін РР) у великій кількості міститься в рисових і пшеничних висівках, дріжджах, печінці та нирках. У тварин і людини він проводиться з триптофану. Нікотинова кислота і її амід грають важливу роль в життєдіяльності організму, вони є простетичними групами ферментів — кодегідрази I (діфосфопірідіннуклеотіда — НАД) і кодегідрази II (тріфосфопірідіннуклеотіда — ТРЕБА) — переносників водню, що беруть участь в окисно-відновних процесах.

Нікотинова кислота бере участь в обміні вуглеводів і білків, впливає на нервову систему, шлункову секрецію, вміст холестерину в крові, покращує антитоксичну функцію печінки, знижує рівень цукру в крові, сприяє нормальному функціонуванню шлунково-кишкового тракту, нервової системи та шкіри. Низький рівень триптофану в кукурудзі нерідко є причиною первинного дефіциту вітаміну В, у постійно її вживаючих жителів Середземномор’я. Вторинна недостатність цього вітаміну виникає при порушенні його абсорбції. Добова потреба в цьому вітаміні збільшується при важкому фізичному навантаженні, переохолодженні, нервово-психічному стресі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, алкоголізмі, процесі старіння. Його дефіцит відзначають при пелагрі, псоріазі, екземі, фотодерматози, червоний вовчак.

Найбільш яскраво дефіцит нікотинової кислоти проявляється при пелагрі, яка, крім осіб, які постійно вживають у їжу кукурудзу, розвивається у хворих на туберкульоз, що довгостроково одержували терапію гідрозіном ізонікотинової кислоти і антибіотиками широкого спектру дії.

Клінічна картина пелагри у зв’язку з наявністю сенсибілізації до сонячного світла починається з поразок відкритих ділянок шкіри (тилу кистей, обличчя, грудей, шиї, гомілок), де на тлі вогнищ гіперемії з’являються пухирі з в’ялою або щільною покришкою. Незабаром вони розкриваються, а на їх місці з’являються ерозії, кров’янисті кірки, лущення, гіперпігментація і ділянки рубцевої атрофії. У хворих розвиваються афтозний стоматит, гінгівіт, глосит, фарингіт, пропасниця, порушення з боку шлунково-кишкового тракту (ентероколіт), психічні розлади, поліневрит, астенія. Багато з цих симптомів пов’язані з нестачею вітамінів В1 і В6. Перебіг пелагри сезонний із загостреннями у весняно-літній час.

Найчастіше зустрічається абортивна форма пелагри — пеллагроід — протікає без системних і неврологічних симптомів, і його шкірні прояви швидко регресують після призначення нікотинової кислоти.

Диференціальний діагноз при пелагрі проводиться з токсідерміей, фотодерматиту. При лікуванні шкірних проявів пелагри використовують нікотинову кислоту, яка призначається внутрішньо по 100-300 мг на добу, при симптомах ураження кишечнику та нервової системи потрібно призначення  інших вітамінів групи В, а також багатою білком (близько 100-150 г білка на добу) дієти . При лікуванні пеллагроіда та інших захворювань, що супроводжуються пеллагроіднимі симптомами, таких як мультиформна ексудативна еритема, червоний вовчак, фотодерматит, синдром Хартнапа, може застосовуватися нікотинамід.

Вітамін В6 (піридоксин) міститься в багатьох харчових продуктах, особливо ним багаті морква, печінка, м’ясо, яйця. Він грає важливу роль в обміні речовин, а його основна коферментна форма — піридоксаль-5-фосфат у складі широкого кола вітаміну В6-залежних ферментів каталізує процеси, що регулюють обмін нуклеїнових кислот, білків, жирів, вуглеводів і втягується у конверсію лінолевої кислоти в арахідонову. Дефіцит вітаміну В6 призводить до порушення росту, анемії, функціональних змін у центральній нервовій системі.

Шкірні симптоми при його дефіциті подібні як при дефіциті вітаміну В2, (явища себорейного дерматиту навколо очей, рота і носа; хейліт; випадання волосся і т. д.). Подібні прояви відмічались у дітей, що вигодовувались порошковим молоком, вміст вітаміну В6, в якому було знижено через сильне нагрівання. Потреба у вітаміні В6, підвищується при вагітності, охолодженні організму, вживанні в їжу великої кількості білків, тривалому застосуванні антибіотиків і сульфаніламідів; розвитку його дефіциту сприяють кишкові інфекції, захворювання печінки, радіаційні ураження, тиреотоксикоз, токсикоз вагітності, новоутворення. Зниження забезпеченості організму пиридоксальфосфатом встановлено при псоріазі, пелагрі, фотодерматозі і т.д.

Вітамін В6 (всередину по 0,05 г 3 рази на добу протягом місяця або внутрішньом’язово у вигляді 5% розчину по 1-3 мл щодня) і кофермент вітаміну В6 — піридоксальфосфат (всередину по 0,02 г 3 рази на добу або внутрішньом’язово по 5-10 мг 1 раз на добу протягом 20 днів) застосовують при хейлітс, глосит, псоріазі, пелагрі, червоний вовчак, склеродермії, оперізуючому герпесі, фотодерматозі, нейродерміті, екземі, звичайних вуграх.

Вітамін В12 (ціанокобаламін) міститься виключно в їжі тваринного походження, особливо у свіжій печінці, м’ясі, молочних продуктах, яйцях. Він сприяє підвищенню неспецифічної стійкості організму до бактеріальних інфекції, має імуномодулюючу дію, засновану на впливі на обмін нуклеїнових кислот і білків. Дефіцит вітаміну В12 проявляється в старості, а також при обмеженому споживанні м’яса і молочних продуктів. Авітаміноз ендогенного походження настає за відсутності в травному тракті гастромукопротеина, необхідного для всмоктування ціанкобаламін, а також при глистовій інвазії.

Дефіцит вітаміну В12 проявляється макроцитарною гіперхромною анемією з характерними змінами кісткового мозку (мегалобластна анемія), неврологічною симптоматикою в результаті множинних уражень спинного мозку, а у дітей — затримкою росту. Дефіцит вітаміну В12 і перніціозна анемія супроводжуються глоситом Гюнтера-Мюллера, при якому язик стає червоним, болючим зі згладженими сосочками і темно-червоними вогнищами гіпертрофії; у дітей відзначається симетрична гіперпігментація долонь, підошов, тилу кистей і стоп, суглобів та нижньої третини кінцівок. Ці прояви швидко регресують при лікуванні вітаміном В12 (внутрішньом’язово або підшкірно по 100-500 мкг щодня або через день, на курс 20-30 ін’єкцій), який також застосовується при невралгії, зумовленій оперізуючим герпесом, при псоріазі, дискоїдному червоному вовчаку, фотодерматозах, і т. д.

Фолієва кислота і її похідні широко поширені в природі. Нею особливо багаті печінка і зелені овочі. Крім того, вона у великій кількості продукується бактеріальною флорою кишечнику. Фолієва кислота у формі тетрагідрофолієвої кислоти грає важливу роль в обміні деяких амінокислот — серину, гліцину, гістидину, у біосинтезі пуринових і піримідинових основ, нуклеїнових кислот, покращує гемопоез, є важливим чинником клітинного ділення і зростання і т. д.

Розвитку ендогенної недостатності фолієвої кислоти сприяє дефіцит вітаміну В12 і аскорбінової кислоти, вагітність, інфекційні та неопластичні захворювання, ентероколіти, хронічний алкоголізм, придушення мікрофлори кишечника антибіотиками, сульфаніламідами, метотрексатом, барбітуратами. Значна втрата фолієвої кислоти відбувається при поширених захворюваннях шкіри, особливо при еритродермії.

Дефіцит фолієвої кислоти в основному проявляється макроцитарною гіперхромною анемією (мегалобластної), гранулоцитопенією і тромбоцитопенією, а також змінами слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, які ведуть до діареї і виснаження. Хоча певних ознак ураження шкіри при дефіциті фолієвої кислоти не зазначено, проте її призначення супроводжується клінічним ефектом при псоріазі, сонячної кропивниці, почесухе, рожевих вуграх, хейліту, герпетиформному дерматиті Дюринга, піодерміях, променевих ураженнях шкіри, а також при тривалому прийомі цитостатиків, антибіотиків і сульфаніламідів.

Фолієву кислоту призначають (по 1 мг 3 рази на день) з вітаміном В12 і багатою білками і іншими вітамінами дієтою.

Вітамін В5 (пантотенова кислота) у великій кількості міститься в печінці, жовтках яєць, дріжджах і пророслих зернах. Крім того, вона синтезується в кишечнику Є. coli і є компонентом коферменту А, у зв’язку з чим грає важливу роль у метаболізмі вуглеводів і жирних кислот. Вітамін В, стимулює вироблення кортикостероїдних гормонів наднирковими.

Оскільки вітамін В5 міститься у різноманітних продуктах, симптоми його недостатності у людини практично непомітні. Лише в експериментах на тваринах вдалося встановити, що дефіцит пантотенової кислоти призводить до порушення росту, репродуктивної функції, надниркової недостатності, а також до поразок шкіри (дерматит, посивіння і порушення росту волосся, погане загоєння ран) і слизових оболонок (стоматит, риніт). Зміст пантотенової кислоти в крові знижується при ряді важких поширених дерматозів, особливо при пухирчатці і системному червоному вовчаку. Крім того, вітамін В5 призначають (усередину по 0,1-0,2 г 3 рази на день; парентерально: підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно — по 1 мл 1% розчину протягом 3-4 міс) при сверблячих і алергічних дерматозах, для поліпшення переносимості антибіотиків та хіміотерапевтичних засобів.

Вітаміни групи В, 4.4 out of 5 based on 8 ratings

Схожі записи

Не проходьте мимо, а поділіться публікацією в соц.мережах!!!

 
Нравится Нравится

Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Увага: Комментарії модеруються. Відправляти знову не потрібно. Дякуємо за розуміння!!!