Сексологія визначає ласку ротом (оральний секс) (від лат. fellatio) викликання статевого збудження ротом і язиком впливом на статевий член. Відношення до цьому «впливу» у різний час і у різних суспільствах виконувало ритуальну роль або була властиво сексуальним актом.
Папуаси Замбії (Нова Гвінея) вірили, що необхідною умовою росту і розвитку хлопчика є регулярне вживання насіння. Дотепер хлопчики цього племені з 7-8 років живуть без матерів, у замкнутому чоловічому співтоваристві. До початку статевого дозрівання вони повинні займатися оральним сексом зі старшими підлітками, а потім їх починають обслуговувати новачки.
Пізніше на перший план виступають індивідуальні емоційно-еротичні переваги, але відносини завжди залишаються ієрархічними: старший не може здійснювати ротові ласки молодшому, а між близькими людьми взагалі не прийнято займатися оральним сексом. Так само ієрархічно ставилися до орального сексу перуанські індіанці: на збережених древніх картинах зображені сидячі на троні правителі, у яких ссуть член зігнуті перед ними жінки (або чоловіка в жіночому одязі).
У той же час індіанці практикували оральний секс у періоди, коли сексуальні зв’язки не повинні були призвести до зачаття (пости, свята і т.п.). У мусульманському світі, де цінується невинність, безпечний у цьому змісті оральний секс також дуже розповсюджений.
Улюбленим сексуальним прийомом був оральний секс і у китайців. «На вулиці холодно, і я хочу, щоб пан зігрів своє нефритове стебло у мене в роті або в яшмовій альтанці», – характерна репліка митецької коханки. Такими пропозиціями засіяні сторінки класичної китайської прози.
Християнство, що засуджує будь-який сексуальний контакт, що не має метою зачаття, зрозуміло, засуджувало і оральний секс. Пенітенціарій святого Коломбана (V-VI ст.), що регламентує покарання за гріхи і правила публічного покаяння, пропонує тому, чий рот був опоганений, чотири роки сидіти на хлібі і воді. Пенітенціарій служив практичним керівництвом аж до XI століття.
Епоха рококо в погоні за витонченими сексуальними задоволеннями повернула оральному сексу «права громадянства». Книги маркіза де Сада перенасичена описами: «Шевальє, почуваючи себе на сьомому небі від невимовного задоволення, був уже близький до того, щоб віддатися відчуттям викликаного таким шляхом оргазму…» Цікаво помітити, що з настанням Нового часу відношення до орального сексу багато в чому визначалося загальною «гігієною» суспільства.
В Англії, де стежити за чистотою тіла почали раніше, ніж у континентальній Європі, з кінця XVIII – початку XIX століття популярність ротових ласк (як і інших орально – генітальних контактів) падає через неприйняття, що поширилося, дурних тілесних заходів.
В XX столітті опублікований на рубежі 50 – х років знаменитий Звіт Альфреда Кінзи виявив, що з ослабленням релігійних заборон еротична техніка ускладнилася і збагатилася. З’ясувалася: частка чоловіків з університетською освітою, з якими дружини практикували оральний секс, становить 43%, із середньою освітою – 15%.
Відповідно до дослідження Мортона Ханта (70-і рр.) ці цифри виросли, відповідно, до 61 і 54%. Опитування кінця 70-х встановили, що практично всі хлопці-підлітки схвалюють оральний секс (причому тільки третина з них мала сексуальний досвід).
Відношення до ротових ласк продовжує визначатися культурним рівнем суспільства. Наприклад, зараз у США серед білого населення цей вид сексуального контакту займалися 70-80%, серед негрів – 50%. У Росії ще зовсім недавно, до прийняття нового Кримінального кодексу, 117-я стаття кодексу попереднього, що визначала покарання за зґвалтування, трактувала оральний секс як «перекручену форму». Треба помітити, що такою вона була визнана біля двадцяти з невеликим років тому, до цього ротові ласки вважалася просто хуліганством.
Вважається, що при влученні Віл-інфікованої сперми в ротову порожнину можливе зараження Снідом. Однак дотепер у світі не зареєстровано жодного випадку зараження при заняттях оральним сексом. Проте смакові змащення кондомів мають на увазі саме оральний секс.
Що ж відбувається при оральних ласках? Звичайно ерекція є наслідком стимуляції зорових і слухових аналізаторів. При оральному сексі ж безпосередньо стимулюється ерогенна зона, збудження виникає безумовно, оскільки відбувається пряме подразнення нервових закінчень, що перебувають у голівці члена, насамперед у вуздечці. Піхва – досить пасивний орган до подразнень,а подразнення ерогенної зони члена губами і язиком відбувається більш інтенсивно, ніж при простих фрикціях (тобто введенні і вийманні), оскільки язик і губи мають більше тонку мускулатуру, що дозволяє виконувати більше точні диференційовані рухи.
Язик людини – самий досконалий у тваринному світі, тільки він може міняти форму, брати участь у мові і т.д. Крім того, якщо губами імітуються фрикції, язик служить додатковим активним подразником.
Природа дозволила людині одержувати сексуальну насолоду, не пов’язану з репродуктивною функцією, розділивши в мозку центри, відповідальні за ерекцію, еяколяцію і оргазм. Одне можливо без іншого, саме тому багато жінок відчувають оргазм, проводячи оральний секс, хоча це ніяк «біологічно» не обґрунтовано. Зате французькі дослідники в опубліковані в 1995 році роботі стверджують, що сама потужня ерогенна зона людини є верхня губа і імпульси, що посилаються губою в мозок, значно сильніші, ніж ті, що ідуть із гені талій під час статевого акту.
Однак і вам чоловіки не потрібно забувати про жінок…А як вам піклуватися про них це вже інша історія.
P.S Дана інформація розміщена тільки для ознайомлення. Ми не пропагуємо і не спонукаємо до цього. Особам яким не виповнилося 18 років просимо покинути дану сттатю.