Кожна людина, мабуть, хоч раз у житті чув про 25-й кадр. Історія цього винаходу досить цікава.
У 1957 році Джеймс Вайкері вирішив провести в кінотеатрах Нью-Йорка експеримент, суть якого полягала в тому, що він використовував додатковий проектор, який в момент зміни кадру додатково проектувати кадри реклами. Так як в кінокадри можуть змінюватися 24 рази в секунду, Джеймс використав невидимий 25-й кадр. Звичайно, таке новий винахід в момент отримало широкого розголосу. Джеймсу і йому подібним влада заборонила таким займатися, проте, хитрі люди, які заробляють на рекламі, відразу зрозуміли, що в цьому є сенс і стали вдосконалювати техніку.
Зараз з приводу двадцять п’ятий кадру пишуть і говорять багато чого. Експерти Всеросійського науково-дослідного інституту телебачення і радіомовлення, який знаходиться в Москві, і зовсім упевнені, що 25-й кадр може впливати на підсвідомість.
У лабораторії нейрофізіології Центру психічного здоров’я РАМН навіть проводилися дослідження, які показали, що люди, які постійно чують про те, що 25-й кадр на них може впливати, дійсно схильні до такого впливу. Чутки настільки розрослися, що зараз величезна маса людей впевнена, що навіювання, яке передається через 25-й кадр, насправді може впливати на їхню свідомість.
Однак, якщо розібратися з самому явищі, можна зрозуміти, що 25-й кадр ніяк не може впливати на людину хоча б з тієї причини, що процеси адаптації очі будуть відбуватися значно повільніше, ніж дія самого двадцять п’ятого кадру.
Виходить, що 25-й кадр – це міф? Ні, він існує тоді, коли ЗМІ починають розповідати про масовий вплив на підсвідомість за допомогою цього ефекту. Тоді вони починають показувати зміст 25-го кадру, уже без порушення закону, зате дійсно впливаючи на людей.
