Загальновідомо, що до людей на Землі жили боги. Біблія безапеляційно cтверджує, що це були ангели Божі. А можливо це були атланти з Атлантиди.

Із часів Платона не припиняються суперечки чи існувала Атлантида. Непоясненим залишається лише одне: чому люди продовжують шукають Атлантиду?

Отже, розповідь про Атлантиду вперше було записано Платоном приблизно 2400 років тому.

Усе, що Платону було відомо про таємничу Атлантиду, розказане у двох його діалогах «Критій» і «Тімей». У них предок Платона Критій згадує про бесіди давньогрецького мудреця Солона з неназваним єгипетським жерцем. Розмова відбувалася в VI столітті до н.е. Єгиптянин розповідав, посилаючись на священні єгипетські тексти, про те, що існувала велика країна Атлантида. Яка лежала за Геркулесовими стовпами, що загинула в результаті жахливої катастрофи.

Загадки Атлантиди

«… Існував острів, що лежав перед протокою, що називається Геракловими стовпами. Цей острів перевищував своїми розмірами Лівію і Азію… На цім- острові, щозветься Атлантидою, виник великий і гідний подиву союз царів, чия влада простиралася на весь острів… вони панували Лівією аж до Єгипту і Європою аж до Тирренії… Але пізніше, коли прийшов строк для небачених землетрусів і повеней… Атлантида зникла, поринувши в безодню».

«Дев’ять тисяч років тому була війна між тими народами, які жили по ту сторону Гераклових стовпів, і всіма тими, хто жив по цю сторону… На чолі останніх стояла наша держава (тобто Афіни), а на чолі перших – царі острова Атлантиди; як ми вже згадували, це був острів, що перевищує величиною Лівію і Азію, нині ж він провалився внаслідок землетрусів і перетворився в непрохідний іл, що загороджує шлях мореплавцям» .

Ще в стародавності з’явилися прихильники і супротивники існування Атлантиди. Гіпотезу існуванні Атлантиди підтримували Плиній Старший і Діодор Сицилійський, супротивниками були Аристотель і географ Страбон. Суперечки стосавно Атлантиди тривають і донині – число опублікованих праць по проблемі Атлантиду перевалило за п’ять тисяч, а версій про місцезнаходження Атлантиди перевищило десяток. До цьому варто додати масу оккультно-теософських спекуляцій на тему Атлантида. Як тільки не куражилися «фахівці з Атлантиди»: приписували всім народам світу походження від атлантів, називали їх прибульцями з космосу, вважали атлантів «древніми русами», наділяли їх небувалою мудрістю і «таємним знанням» і так далі. Що ж, «нещасні люди! – можна повторити слідом за маркізом де Кюстином. – Людям потрібно марити, щоб бути щасливими».

До речі, Платон називає Атлантиду островом, і з його тексту аж ніяк не можна зробити висновок, що це був цілий континент. З тексту Платона зовсім очевидно також, що цивілізація «Атлантида» – така ж архаїчна цивілізація бронзового століття, як цивілізації Древнього Єгипту, хетів, Мікен, долини Інду, Месопотамії. Атланти мали царів і жерців, приносили жертви язичеським богам, вели війни, їхня армія була озброєна списами. Атланти займалися зрошенням полів за допомогою каналів, будували морські судна, обробляли метали: мідь, олово, бронзу, золото і срібло. У широких масштабах залізо, атланти не використовували. У всякому разі, Платон про нього не згадує. Тому вигадки про якійсь «високорозвинені» цивілізації атлантів можуть викликати ще більше запитань ніж відповідей.

Сумнівно і те, що Атлантида могла існувати в 9000 році до н.е. Давно і справедливо замічено, що в ті часи ще «не було ні єгиптян, які могли б залишити записи про ці події, ні греків, що нібито робили свої подвиги» Перші сліди неолітичної культури в Нижньому Єгипті ставляться приблизно до V тисячоріччя до н.е. а народи, що говорять грецькою мовою, з’явилися в Греції тільки в II тисячоріччі до н.е. Отже, атланти не могли в 9600 році до н.е. воювати із греками, тому що останніх ще не існувало. Вся сукупність фактів, наведених у розповіді Платона, не дозволяє віднести час існування цивілізації Атлантиди далі II тисячоріччя до н.е.

Свідчення про Атлантиду

Відповідно до вказівок Платона Атлантиду помістили за Геркулесовими стовпами – Гібралтарською протокою, у середині Атлантичного океану. Невеликі архіпелаги – Азорські, Канарські і Багамські острови – називалися залишками материка Атлантида, що потонув. Велику радість викликала подія 1898 року, коли при прокладці телеграфного кабелю між Європою і Америкою французьке судно в 560 милях до півночі від Азорських островів підняло із дна океану камінь, що при ближчому розгляді виявився шматком склоподібної вулканічної лави. Ця лава могла утворитися тільки на суші при атмосферному тиску. Методом радіовуглецевого аналізу вдалося встановити, що виверження загадкового вулкана мало місце приблизно за 13 тисяч років до н.е. І тут вчені припустили що Атлантида знайдена!!! Однак крім лави на цьому місці більше нічого виявити не вдалося.

В 1979 році радянське науково-дослідне судно «Московський Університет» зробило ряд фотознімків підводної гори Ампер. На них були відбиті залишки якихось штучних споруджень хтось зразу висунув припущення що це Атлантида. Але ця таємниця так і залишилася нерозкритою. Крім того, з’явилися серйозні сумніви в правильності тлумачення зображень на фото – швидше за все, це міг бути природний рельєф морського дна.

Після відкриття Америки з’явилися припущення про те, що цей материк і є легендарна Атлантида.

У період закінчення льодовикового періоду в результаті підвищення рівня океану пішла під воду значна територія на заході Європи, на якій перебувала Атлантида, що була центром високорозвиненої культури. Спроби зв’язати загибель Атлантиди з підвищенням рівня Світового океану після танення льодовиків завжди стикалися із серйозними запереченнями. Вважається, що це підвищення було поступовим і відбувалося з різною швидкістю протягом декількох тисяч років. Критики цієї гіпотези стверджували, що затоплення, пов’язане із цим підвищенням, не може відповідати по катастрофічності описаному Платоном: «Атлантида загинула… в один жахливий день і одну ніч».

Але в Платона сказано: «Потім… були землетруси і потопи надзвичайної руйнівної сили, і в один жахливий день і одну ніч всі ваші воїни були поглинені землею, і острів Атлантида теж був поглинений морем і зник». Згадування землетрусів, що супроводжували катастрофі, говорить про те, що катастрофа відбулася не за одну добу.

Версію про те, що Атлантида – це Антарктида, недавно висунув американець Рэнд Флем-Ат. Він звернув увагу на фразу Платона про те, що з Атлантиди «легко було перебратися на інші острови, а з них – на весь протилежний материк, що облямовує щирий океан. Адже море по цю сторону Гібралтарської протоки виявляє собою всього лише бухту з вузьким проходом у неї». Флем-Ат припустив, що легендарна Атлантида розташовувалася в Антарктиці. І привів аргументи на користь своєї гіпотези. Порівняння конфігурації легендарного острова з обрисами Антарктиди, на думку Флем-Ата, показує їхню разючу схожість. І хоча на давньоєгипетській карті Атлантида поміщена в Атлантичному океані, Флем-Ат уважає це помилкою, у яку повірив і Платон.

Традиційно вважалося, що Антарктида покрита льодом протягом останніх 50 мільйонів років. Але в 1990 році геологи виявили вмороженні в лід залишки дерев, що мають вік 2-3 мільйона років. А на знаменитій карті Пірі Рейса, складеної в 1513 році, Антарктида зображена без льоду. На карті Оронтия Фіннея, складеної в 1531 році, на Антарктиді позначені гірські ланцюги і ріки. Таким чином, не виключено, що Антарктида на пам’яті людства була безльодовиковою. А катастрофа, трапилась з Атлантидою-Антарктидою, була тією самою катастрофою, коли відбувся зсув земних полюсів.

А як же бути з датою загибелі Атлантиди – 9000 років тому від дати розмови Солона з єгипетськими жерцями? Якщо прийняти за дату катастрофи 1500 рік до н.е. то виходить, що загибель Атлантиди мала місце не 9000, а 900 років тому. Така помилка, на думку дослідників, могла виникнути через різницю в системах вирахування, що застосовувалися в Єгипті і Греції.

Так що ж – таємниця Атлантиди розкрита? Стверджувати це сьогодні напевно, мабуть, ніхто не зважиться.

Все це могло б і не грати великої ролі, якби Атлантида коли-небудь, існувала як фізичний факт. Міф про Атлантиду , зруйновано не тільки своїми власними недоліками, але від непохитних сил природи, про які довідалися лише тоді, коли було вже пізно, має свою власну привабливість. А можливо Платон напутав стосовно Атлантиди і описав у стилі голівуду.

Чи дійсно існували атланти? Деякі стверджують, що їхня імперія охоплювала частину Америки, Африки, Європи і навіть Азії, а її таємничий народ володів великию окультною силою. До кінцевої ж катастрофи привело зловживання технікою, заснованої на кристалах.