Лікарі розділяють безпліддя на первинне та вторинне. Перший вид безпліддя діагностують ніколи невагітнівшим жінкам після року регулярного статевого життя із здоровим чоловіком та без контрацептивів. Такий термін встановлено за висновками статистичних досліджень, в результаті яких вияснили, що у 30% здорових супружних пар вагітність наступає в перші три місяці статевого життя без запобіжних засобів, у 60% – на протязі 7 місяців і у 10% – через 11-12 місяців. Хоча, це достатньо спірне запитання: численні спеціалісти в даній галузі рахують, що критичний строк не менше двох років і раніше цього часу квапитися із висновками не варто.

Вторинним безпліддям лікарі називають неможливість зачати в другий раз, незалежно від того, як завершилась попередня вагітність.

В обох випадках причини хвороби багато в чому схожі . Одна з найпоширеніших – патологія в будові статевих органів, наприклад непрохідність маточних труб, через що, яйцеклітина не може зустрітися зі сперматозоїдом. Ще однією із причин є – гормональний збій в організмі або порушення ендокринної системи, що в кінцевому рахунку призводить до відсутності овуляції, а значить і до неможливості зачаття. Часто безпліддя виявляється наслідком гінекологічних проблем – міоми матки, ендометріозу, кісти яєчника або полікістозу.
Усі вищеперераховані недуги можуть з’являтися самостійно (так, непохідність труб буває вродженою), але частіше одні проблеми переростають в інші. Патологія в будові матки нерідко стає наслідком хламедіозу, запалення органів малого тазу, невдало або несвоєчасно вирізаного апендиксу, іншої операції в області черевної порожнини чи позаматкової вагітності. Гормональний збій супроводжують проблеми з щитовидною залозою, надпочечниками або цукровий діабет.

Перераховуючи фактори які впливають на появу вторинного безпліддя медики називають і аборт. Передчасне переривання вагітності, як ніщо інше негативно впливає на організм, несе за собою масу небезпечних наслідків. Виновниками можуть бути і різноманітні віруси, причому не тільки ті, що передаються статевим шляхом, а й ті, що самостійно заполоняють організм, навіть герпес певним чином є серйозною завадою для зачаття.

З поміж вивчених форм безпліддя є й такі, що дотепер не піддаються розумінню вчених, наприклад імунологічне безпліддя, зв’язані насамперед з появою в організмі антитіл, знищуючих сперматозоїди. Крім того, причиною безпліддя буває не достаток і надлишок маси тіла.

Згідно з медичними даними, якщо маса тіла становить менше 85% від норми, вірогідність виникнення безпліддя зростає в 5 разів, а при вазі, перебільшуючій нормальну на 120%, вірогідність збільшується в 2 рази.

Проте проблеми можуть бути не тільки у майбутньої мами, але й у потенційного батька. Як і у жінок, в представників сильної статі діагностують гормональні порушення, які призводять до зниження виробітку сім’яних рідини. В списку причин і запальні захворювання сечовивідних органів, і азоспермія – повна відсутність сперми, яка з’являється в наслідок захворювання яєчок, а також блокади або відсутності сім’яних протоків.

Причини не виношування вагітності

На форумах, присвячених труднощам зачаття, нерідко можна зустріти і такі зізнання: « Я не безплідна. Але уже четвертий рік не можу стати мамою. Пробувати ще раз боюся. Чоловік в відчаї, я стомилася».

Окрім безпліддя є й інший не менш сумний діагноз, що є завадою стати батьками – не виношування вагітності. В відсотковому відношенні він виглядає навіть страшніше ніж безпліддя, – сьогодні з ним зіштовхуються до 27% жінок! До 85% викиднів приходиться на долю 1-го триместра вагітності ( до 13 тижнів ), наступні 15% – переривання на більш пізніших строках. При цьому з кожним викиднем можливість наступної невдачі зростає.
Причини не виношування вагітності можуть бути ті ж, що і безпліддя. Проте існують і інші фактори. Організм жінки може бути наділений агресивністю по відношенню до зародку. Справа в тому, що наша імунна система – перша лінія оборони організму проти шкідливого впливу зовнішніх факторів, яка не завжди розуміє, що вагітність щаслива подія. Принцип роботи цієї системи – розпізнавати «своїх» і «чужих» білків в організмі для знищення останніх. Оскільки, плід половину білків успадковує в батька, організм може «не признати» його і почати «виживати».

Приводом для формування антитіл може бути і несумісність груп крові у подружжя.

Ліквідування причин безпліддя

В англійській мові є два варіанти терміну «безпліддя» – «infertile» «subfertile» Перший говорить про безповоротність ситуації і тому некоректний. Другий звучить м’якше: « обмежено – плодовитий» або «обмежено – ферттильний». Жінки, які не перший рік намагаються завагітніти, обирають саме цей варіант. І продовжують вірити, що в якийсь момент рамки перестануть діяти і їм пощастить. Та при цьому впевнені, що для вирішення проблеми потрібне не тільки терпіння. Але й правильний метод терапії. Підібрати його може тільки лікар. Спочатку спеціаліст направляє пацієнтку на дослідження. Починаючи з повного гінекологічного огляду,включаючи УЗІ, дозволяю чого побачити кісти, міому, розміри матки чи іншу патологію органів малого тазу. Не обійтись і без аналізів на інфекції.

Наступний етап – дослідження прохідності маткових труб, рентген порожнини матки. Для повного, більш точного результату призначають гістероскопію.

Лікування призначають в відповідності з виявленими причинами. Корекція гормонального фону потребує курсу спеціальних ліків,підібраних лікарем,і регулярних аналізів крові – для постійного контролю за рівнем гормонів. Не виношування через помилкові дії імунної системи лікується препаратами, розріджуючи ми кров. Для позбавлення вірусів теж достатньо медикаментів. В випадках різноманітних кіст, міом і т.д. лікарі окрім ліків рекомендують видаляти новоутворення.