Девідом Фішером (David Fisher), канадським геологом, була висунута гіпотеза про те, що планета Марс в майбутній історії зможе стати джерелами ракетного палива для всього людства.
Гіпотези засновані на тому, що скелі твердої породи і льодів на поверхні чарівної червоної планети поступово рухаються під впливом постійного вітру та за допомогою в’язких субстанцій, утворених за допомогою подрібнених в дрібну пилову кашку соляними копальнями і підтримуваної в рідкому стані завдяки природному парниковому ефекту всередині нього, який утворюється під шарами льоду на поверхні планети.
Можливо, мільярди років тому таким чином на червоній планеті рухалися колосальні тектонічні плити.
Ці соляні відкладення спресовуються протягом мільярдів років і вміст сірки і заліза в них підвищувався, утворювалися мінерали, які в майбутньому можливо використовувати людством, наприклад, в якості ракетного палива.
Гіпотези Девіда Фішера непрямим чином підтверджують наявність води на червоній планеті в далекому минулому, схожі процеси відбуваються зараз на Землі.
Правда, роль змащуючої речовини для земного льодовика виконує вода, а рушійними силами є коливання земної кори.
