Скільки людей безплідно задавалися цими питаннями, і скільки навіть і не замислювалися, провівши життя, не осяяну ясним розумінням сенсу. Просто існуючи …
Звичайно, існує й думка, що сенсу в житті як такого немає. Однак, якщо замислитися, у всього на світі є сенс або призначення – навіть якщо приховане – а значить, і у самого життя сенс теж повинен бути.
Не хвилюйтеся: ми не будемо влазити в безглузде філософствування. Поговоримо про експансію – одному з можливих механізмів, що приводять у рух Колесо еволюції Всесвіту, включаючи і її безперечне досягнення: виникнення життя.
Ідея про експансію як сенс життя була сформульована Андрієм Сахаровим. Втім, і до нього багато мислителів приходили до схожих висновків – наприклад, Ніцше. Природно, можливі й інші інтерпретації (наприклад, особисто мені подобається більш «спільна» ідея про універсальний «сенс існування» як інформаційному обміні чи передачі інформації в просторі-часі). Проте, в «експансіоністської» точці зору дійсно є сенс – особливо якщо говорити про живих істот. Тому, давайте трохи розвине цю тему. Повірте, це того варто.
Експансія … Само слово – ємне і чітке, і по суті охоплює будь-які інші тлумачення сенсу життя. Експансія якісна і кількісна, від простого виживання і до найвищих форм розвитку, незалежно від «позитивної» або «негативної» установки (До речі, спробуйте самі знайти можливі варіанти індивідуальних чи колективних «смислів існування», на які не можна було б так чи інакше навісити ярлик «експансія», підозрюю, що ви таких просто не знайдете).
Якщо задуматися, то «експансія» дійсно виявляється досить універсальним словом. Його значення не обмежується тільки просуванням, зростанням, розповсюдженням і т.п.
Чим би не займалося будь-яка жива істота в будь-який момент часу, в кінцевому підсумку служить справі експансії – принаймні на індивідуальному рівні (не будемо поки йти у глобальні нетрі). Навіть такий, по суті неконтрольований, процес як дихання має своїм змістом продовження життя. Тобто – експансію. Це те, що змушує крутитися всі колеса, те, що ми, люди, ділимо з усіма мешканцями нашої біосфери і навіть Всесвіту, за великим рахунком.
Протягом всієї людської історії – це був поклик експансії, який поворушив людей та їх організовані суспільства домагатися того, чого вони домоглися. Революції, відкриття, війни, всі соціальні рухи. ВСЕ. Тому експансія – не тільки індивідуальний виклик, а й сенс існування будь-яких колективних (тобто неживих) «сутностей», які адепти метафізичного туману називають енерго-інформаційними. Скептицизм, між іншим, тут недоречний: з точки зору сучасної квантової фізики справа йде приблизно так само.
До речі, подобається вам це чи ні, але всі люди (і живі істоти взагалі) слідують покликом експансії – незалежно від усвідомлення цього факту. Проблема тільки в тому, що більшість задовольняється пропонованими суспільством орієнтирами. Найчастіше – грошовими і статусними. Таким чином, вони проводять життя в гонитві за привидами.
Попросту кажучи – промінявши свою експансію (читай: особистісний ріст) на розваги та споживчі іграшки. Причина – неправильна робота з інформацією, що циркулює в суспільстві. «Я думаю, що я думаю – отже, я думаю, що я існую», як саркастично зауважив відомий філософ-насмішник Амброс Бірс.
Інформацію можна розглядати як інструмент експансії. Ми живемо в епоху Інформації, і оскільки обсяг цінних для ознайомлення матеріалів практично нескінченний, завжди знайдеться щось, що стоїть витраченого на його пошуки часу. Правда, через затурканості інформаційного поля семантичним шумом це може перетворитися на пошуки перлин в купі сміття. Завдання ж – знайти найкраще з кращого.
І, незважаючи на те, що все воно, як дороги в Рим, веде до експансії (прямо або обхідними шляхами – для справжніх героїв), мудріше за все використовувати найкоротші «зрізи дороги» … Експансія і особистісний ріст через правильну роботу з інформацією – це звучить надихаюче, так.
З точки зору самоактуалізації експансію можна розглядати як реалізацію свободи творити. Хтось Рауль Ванейгем виділив три екзистенційні тактики: рослин, тварин і людей. Різниця між ними така: при попаданні в чужорідну місце існування рослини гинуть, тварини – пристосовуються, а люди – змінюють цю середу. Природно, в цьому і полягає акт творіння. А значить, створення того, що людина хоче привнести в життя, і має бути головним мотивом його експансії.
Що ще цікавіше – діапазон того, що люди зазвичай вважають за можливе, штучно обмежений тиском загальноприйнятого. І вони скорочують його ще сильніше, коли використовують стандартні шаблони мислення і ведуть стандартний спосіб життя.
Шанси чогось реально досягти в цьому випадку близькі до нуля – занадто сильна конкуренція. Так що – думайте. Рішення у цій задачі, звичайно, є, і не одне. Наприклад, можна озброїтися популярною серед самоактуалізаторів концепцією «місії» і пошукати її. А потім – реалізувати досить оригінальним способом. Головне – пам’ятати, що можливості для особистісного зростання завжди доступні через грамотне використання найдосконалішого інструменту експансії: мозку.
