Історія навколо Філадельфійського експерименту загалом досить схожа на епопею із НЛО, але з одною істотною відмінністю — у масштабах ключової і наступної подій. Для загального подання про те, що таке Філадельфійський експеримент, коротенько опишемо існуючий в пароді «переказ», що зложився з показань і спогадів декількох людей. Треба підкреслити, що при викладі легенди ми не робим ніяких спроб підтвердити або спростувати вірогідність описуваних подій. Отже…
B роки другої світової війни учені BMC США вели роботи з так називаного проекту «Веселка», ціль якого – зробити корабель максимально невидимим для супротивника. B рамках цього проекту в гавані військової судноверфі Філадельфії і трохи пізніше у відкритому морі влітку і восени 1943 року були проведили експеримети по маскуванню невеликого есмінця «Елдрідж». Суть експериментів зводилася до генерації надзвичайно великого електромагнітного поля навколо корабля, у результаті чого передбачалося сильне переломлення радіо хвилі і зникнення з радара, за аналогією з тим, як розігріте повітря породжує в жаркий депь оптичні міражі…
Можна говорити, що спроби зробити «Елдрідж» невидимим завершилися успіхом, але виникла одна дуже істотна проблема – корабель на якийсь час не тільки пропадав з виду спостерігачів, але і взагалі зникав фізично, а потім з’являвся знову. Інакше кажучи, експериментатори хотіли лише сховати корабель із поля зору, а замість цього одержали дематериалізацію і телепортуцію.
Улітку і осінню 1943 року були проведені експерименти по маскуванню невеликого есмінця «Елдрідж».
За свідченням що спостерігали, після включення генераторів корабель у філадельфійській гавані поступово огорнуло хмарою зеленуватого туману, що сховало «Елдрідж» з виду, після чого туман раптом зник, але при цьому і судно повністю пропало не тільки з екрана радара, але і з поля зору вражених спостерігачів. Декількома хвилинами пізніше була подана команда виключити генератори, знову з’явився зеленуватий туман, з якого виник «Елдрідж», але швидко стало ясно – щось пішло не так. Люди на кораблі виявилися повністю невміняємі, багатьох рвало, пояснення ні в кого нe було…
Склад команди повністю змінили, параметри встаткування трохи скорегували, бажаючи домогтися лише невидимості для радарів, і в жовтні того ж року провели повторний, фінальний эксперимент. Спочатку все йшло добре, після включення генераторів «Елдрідж» став напівпрозорим, але потім пішов яскравий блакитний спалах і есмінець повніостю зник з виду. Потім напротязі декількох хвилин корабель, що з’явився нізвідки, спостерігали на рейді Норфолка, у напівтисячі кілометрів від Філадельфії, а потім судно знову матеріалізувалося на своєму колишнім місці.
Ho справи в команди виявилися на цей раз багато гірше – хтось явно збожеволів, хтось безвісти зник і більше їх не бачили, а п’ять чоловік взагалі були виявлені, що стирчать із металоконструкцій корабля… Після чого подальші роботи із проекту «Веселка» в BMC було вирішено припинити.
Джерела легенди Філадельфійського експеремента
Попятно, що описані вище події представляються чистою фантастикою для всякої людини. Однак, як і про НЛО, розмови про Філадельфійський експеримент не затихають уже кілька десятків років. C виходом кожної нової книги, фільму або телепередачі про Філадельфійський експеримент військово-морських сил США пачинают отримувати від громадян цілий потік запитань.
За словами Альеіще, розрахунок Філадельфійського експерименту робився на основі теорії «єдиного поля» Альберта Ейнштейна, що офіційно вважається незавершеною ученим, по в дійсності просто засекречена. Сам Альеіще нібито був безпосереднім свідком Філадельфійського експерименту, що спостерігав з іншого корабля.
Отже, наведені факти дають висновок, що Філадельфійський експеримент – це далеко не дозвільна вигадка.
І, як і у численних історіях про НЛО, у подіях навколо Філадельфійського експерименту недовіра людей до пояснень влади постійно підпитується все новими порціями неправди і спробами приховання важливу інформацію. Для ілюстрації того, наскільки мало в даному відношенні що-небудь змінилося, корисно звернутися до відносно свіжого звіту Дж. Хейпса про ЦРУ і НЛО.
B цьому документі урядовий історик розвідки повідомляє, що, за останніми оцінками ЦРУ, біля половини всіх випадків «спостереження НЛО» у кінце 1950-х і початку 1960-х років доводилося на секретні польоти розвідувальних літаків U-2 і OXCART (відомого також як SR-71 або Blackbird). Оскільки в ЦРУ була установка втримувати проекти в секреті як можна довше, довелося, мов, змусити брехати і представників ВВС, і укладачів «Синьої книги» (Blue Book, де в той час офіційно фіксувалися всі відомі випадки спостереження НЛО.
Сильно здивувались подібним до одкровень, уфологи відразу зв’язалися з відставним підполковником BBC Робертом Фрейдом (Robert Friend), що очолював проект Blue Book у період з 1958 по 1963 рік, щоб обговорити зненацька, що відкрилися обставини.
Попутно журналісти спробували одержати додаткові пояснення про «самольти -шпіони» і у воєнно повітряних силах США. B відповідь бригадний генерал Рональд Скопьерс зробив наступну приголомшливу заяву для преси: «Я не можу підтвердити або заперечувати, що ми брехали. BBC зобов’язані вчасно і акуратно надавати ту інформацію, що відповідає інтересам національної безпеки»