Одним з перших секретних досліджень Аненербе була операція Грааль. Її ідею подав особисто Гітлер. Захоплений романтичними легендами про Святий Грааль. Гітлер довго думав над розгадкою цього ребуса і, зрештою, знайшов вихід: Грааль, зовсім не є християнська святиня. Легенда про те, що це чаша із кров’ю Ісуса Христа, була придумана пізніше. Грааль має набагато древнє походження, чим християнство, йому не менш десятка тисяч років.
Що ж таке Грааль? На запитання про Грааль Гітлер не міг відповісти точно. Можливо, це камінь із рунічними написами, на якому зафіксовані головні події історії людства або основи арійської релігії.
Чи існував у дійсності Святий Грааль? Гітлер цілком допускав, що так. Постаратися знайти Святий Грааль – таке завдання поставив перед інститутом Аненербе.
Хто ж такі катари? Ця єретична секта з’явилася в Південній Франції в XII столітті. Вони вважали, що у світі є два початки, два боги – добрий і злий. Причому саме злий бог створив наш, матеріальний світ.
Але причому отут Грааль? Справа в тому, що, по обривкових відомостях, що дійшла до наших днів, катари поклонялися Граалю аж ніяк не абстрактно – священний предмет перебував у головному святилищі Монсегюра. Куди він зник – невідомо, але Ран цілком обґрунтовано припустив, що катари сховали Грааль, причому так надійно, що його нікому не вдалося знайти.
Святий Грааль після знищення Монсегюра! Повернувшись із експедиції, Ран присвятив кілька книг. На жаль, писав він, Святий Грааль так і не вдалося знайти. Так вважається дотепер.
Припустимо, що Ран дійсно не знайшов Грааль. Або, повністю розчарувавшись внаслідок невдач, у принципі закинув би свої дослідження. Але Ран не робить ні того ні іншого! Він продовжує свої дослідження історії катарів, але більше не шукає Грааль – так поводиться тільки людина, що досягла своєї мети. Припустимо, що Грааль усе таки був знайдений.
Можливо, Грааль виявився носієм інформації яка занадто шокує, і він барився з її публікацією. Можливо, хотів спочатку зібрати якнайбільше відомостей і додати своєму відкриттю гідну «оболонку». Як би те не було, в 1934 році, коли Гітлер направив Вірту свій лист (по суті – наказ), ніхто навіть не догадувався про те, що Грааль знайдений і перебуває в Рана.
Книги Рана привернули увагу Аненербе і особисто Гіммлера. Йому було запропоновано спочатку співробітничати з інститутом, а потім стати і його штатним працівником. В 1936 році Отто Ран офіційно вступив у СС.
Просування молодого вченого по службовим сходам ішло з неймовірною швидкістю. В 1937 році він бере участь у великій експедиції Аненербе в Ісландію, спрямованої на пошуки легендарної землі Тулі. Ран у рамках експедиції вирішує своє завдання – шукає сліди перебування на далекому північному острові катарів, правда без особливого успіху.
І друге питання: куди після смерті Рана зник Грааль? Відповісти на нього легше, ніж, здається. Шило винятково важко приховати в мішку, і на початку 40 х років по Німеччині поповзли слухи, що в орденському замку СС Вевельсбурзі серед інших реліквій є Грааль. Після поразки Німеччини було офіційно оголошене, що насправді в підвалах замка не було нічого коштовного, а під словом Грааль малося на увазі великий шматок гірського кришталю. Правдоподібно? Мені не дуже.
Із чого б це есесівцям тягти гірський кришталь, ще і називати його Граалем? Тому залишаються два варіанти: або співробітники Гіммлера були ідіотами (у що мені віриться слабко), або Грааль дійсно перебував у підвалах Вевельсбурга, однак це ретельно намагалися сховати. Куди він дівся після війни – окреме питання, до нього ми ще повернемося, а поки звернемося до долі Рана.
Отже, в 1934 році Гітлер і не підозрював, де насправді перебуває Грааль. А перебував він у Рана.
