Клімакс, як правило, є дуже непростим періодом у житті жінки. Незалежно від того, як протікає цей період – без патологічних проявів або з вираженими патологічними проявами – це досить важке випробування в житті жінки. Багато жінок у зв’язку з гормональними перебудовами вважають, що вони перестають з цього моменту бути повноцінною жінкою, їх лякають всі прибавлені болячк.
Клімакс обумовлений віковою перебудовою жіночого організму і характеризується поступовим зниженням вироблення жіночих статевих гормонів (знижується вироблення естрогену) і атрофічними процесами в статевих органах.
Клімактеричний період ділиться на: від 45 років до настання клімаксу: останньої менструації (дату останньої менструації встановлюють ретроспективно після 12 місяців відсутності місячних); та постклімактеричний період після настання клімаксу.
Зміни в організмі жінки при клімаксі пов’язані із складними гормональними змінами в організмі, основним з яких, як уже зазначалося, є зниження рівня естрогену. У всіх статевих органах жінки відбуваються атрофічні процеси. Зменшується розмір матки і яєчників, з часом розвивається сухість слизової оболонки піхви. Поступово відбувається зниження імунного захисту та стійкості до мінливих метеорологічних умов (можливості протистояти змінам погодних умов). Може спостерігатися деяке збільшення щитовидної залози, а потім повільне її зменшення в постклімактеричному періоді. Змінюється і обмін речовин, що нерідко призводить до надмірного відкладення жиру, остеопорозу (порушення кальцієвого обміну), що призводить до патологічного стоншення кісток і переломів, та ін У більшості жінок клімактеричний період протікає без виражених розладів.
Однак у 40-50% жінок розвивається ускладнений перебіг клімаксу, що іменується клімактеричним синдромом.
Клімактеричний синдром (КС) включає в себе ряд патологічних симптомів, характеризується різного роду вегетососудистими порушеннями, нервово-психічними та обмінно-ендокринними розладами.
КС частіше розвивається в жінок емоційно неврівноважених, які перенесли важкі стресові ситуації, які страждають хронічними захворюваннями внутрішніх органів.Також не останню роль у розвитку КС грає спадкова схильність.
Найбільш типовим симптомом КС є «припливи» – несподівано виникає відчуття жару у верхній частині тулуба, що супроводжується пітливістю, дратівливість, плаксивість.
У залежності від кількості припливів на добу КС поділяється за ступенем тяжкості:
1) легка форма КС, якщо число «припливів» на добу до 10 і загальний стан і працездатність жінки не страждають;
2) середній ступінь тяжкості КС характеризується наявністю 10-20 припливів на добу в поєднанні з іншими симптомами: підвищенням артеріального тиску, головним болем, болем у ділянці серця, погіршенням загального стану і працездатності жінки;
3) важка форма КС – кількість припливів на добу 20 і більше, припливи супроводжуються іншими симптомами, що приводять до повної або майже повної втрати працездатності жінкою.
Виділяють також типові та атипові форми перебігу КС.
До атипових форм належать:
1) астматична форма КС – напади бронхіальної астми, раптово з’явилися в КС і не піддаються традиційній терапії;
2) інші алергічні реакції у вигляді кропивниці, алергічного нежиті, набряків на обличчі, непереносимості будь-якого лікарського препарату або харчових продуктів;
3) підвищення артеріального тиску, що виникає як у спокої, так і в активному стані;
4) трансформований передменструальний синдром: поява симптомів передменструального синдрома циклічне, у визначені дня місяця;
5) клімактерична міокардіодистрофія, що виявляється болями в області серця, що часто неправильно трактується лікарями як розвиток у жінок ішемічної хвороби серця.
При типовому перебігу КС розрізняють:
1) ранній прояв КС: дратівливість, депресія, плаксивість, поганий сон, коливань артеріального тиску, напади головного болю, зниження пам’яті. У 51% жінок, які страждають на артеріальну гіпертензію, частішають гіпертонічні кризи, у 10% погіршується перебіг цукрового діабету, частішають напади жовчно-кам’яної і сечокам’яної хвороби;
2) середньочасові симптоми – виникають через 3-5 років, після останньої менструації (настання клімаксу). До них належать зміни в сечостатевій системі – свербіж зовнішніх статевих органів, печіння і сухість у піхві, біль при статевому акті. Може виникнути нетримання сечі. До цієї категорії симптомів також відносяться ламкість волосся і нігтів, сухість шкіри, поява зморшок;
3) пізні симптоми: остеопороз, серцево-судинні захворювання. Характерні симптоми остеопорозу виникають приблизно через 10-15 років після настання клімаксу у вигляді болю в кістках, особливо в області поперекового та грудного відділу хребта, зменшення росту, обмеження рухової функції хребта, та часте винекнення переломів.
Лікування КС проводиться комплексно і включає медикаментозну негормональну і гормональну терапію, а також використання немедикаментозної терапії.
Немедикаментозна терапія включає в себе:
1) повноцінне харчування з переважанням фруктів, овочів, морепродуктів, рослинних жирів і відмова від великої кількості борошняний, жирної їжі;
2) повноцінний відпочинок, по можливості нетривалий денний сон;
3) лікувальну гімнастику, прогулянки на свіжому повітрі;
4) водні процедури в домашніх умовах (контрастний душ, гарячі ножні ванни);
5) вітамінотерапію із застосуванням вітамінів В1, В6, РР, С, препарати кальцію і фосфору.
Хороший результат дає голкорефлексотерапія і адапічна гальванізація головного мозку.
Досить ефективна фітотерапія.
У передклімактеричний період і клімаксі рекомендується приймати відвар з 3 ст. л. квітів глоду на 3 склянки окропу і 3 ч. л. соку золотого вуса, по 1 склянці 3 рази на день
При сильних припливах крові до голови при настанні клімаксу приймати 3 рази на день по 10 крапель спиртового настою рути і золотого вуса на шматочку цукру. Настій готують так: 1 частина соку зі свіжих розім’ятих листків рути, 1 частина свіжого соку золотого вуса залити 6 частинами спирту, поставити на 10 днів у темне місце, після чого процідити, віджати і знову процідити.
Золотий вус, лист – 1 частина, валеріана лікарська, корінь – 1 частина; деревій, трава – 2 частини; м’ята перцева, лист – 1 частина. 1 ст. л. суміші залити.
При маткових кровотечах, що виникли в період клімактерію або від інших причин, не пов’язаних із злоякісними новоутвореннями, що підтверджено обстеженням у гінеколога, відваром з листя золотого вуса і кори зрілих насіння каштана користуються для промивань (по 15 г на 250-300 мл води кип’ятити 10 мін на слабкому вогні). Промивання роблять 2 рази на день.
При дратівливості, плаксивості, депресивних станах можна застосовувати заспокійливі збори.
Кореневище валеріани лікарської – 1 частина, трава пустирника пятілопастного – 1 частина, плоди кмину звичайного – 1 частина, плоди хмелю звичайного – 1 частина. Приймати при психоемоційних розладах, що виникають в передменструальні дні, при клімактеричному або посткастраційному синдромі.
Лист м’яти перцевої – 20 г, трава полину гіркого – 20 г, плоди фенхелю звичайного – 20 г; квітки м’яти серцеподібної – 20 г; кора крушини ольховідной – 20 р. Приймати вранці і ввечері при клімактеричному неврозі.
Квітки ромашки аптечної – 20 г; кореневище валеріани лікарської – 15 г; лист м’яти перцевої – 15 г. 1 ст. л. збору залити 1 / 2 л води, прокип’ятити 10 хв і процідити. Приймати по 1 / 4 склянки 3-4 рази на добу для лікування психоемоційних розладів (дратівливості, конфліктності, занепокоєння, безсоння).
Кореневище валеріани лікарської – 1 частина, листя кропиви дводомної – 1 частина, плоди кмину звичайного – 1 частина, плоди кропу городнього – 1 частина. 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу, настояти 10-15 хв, процідити. Приймати по 1 / 2 склянки 2 рази на добу.
Лист пустирника пятілопастного – 30 г; кореневище валеріани лікарської – 30 г, трава деревію звичайного – 20 г, плоди анісу звичайного – 20 р. Приймати по 1/3-1/4 склянки 2-3 рази на добу.
Мед – 500 г, цукор – 500 г; 5 лимонів. Лимони прокрутити через м’ясорубку разом з цедрою, змішати з медом і цукром. Приймати по 1 ст. л. вранці і ввечері.
У 200 мл води зварити 1 лист герані і пити відвар по 1 кавовій чашці 2 рази на добу при нервовому збудженні в передменструальні дні.
