Леонардо да Вінчі (1452–1519) – великий італійський живописець, скульптор, архітектор, учений, інженер. Геній італійського Відродження, він був різнобічно утвореним і неперевершеним талантом у всіх областях своєї діяльності.
Це всім відомо. Менш відомо інше: крім картин, скульптур, численних винаходів він залишив ще і загадкові «Пророцтва», багато з яких не розшифровані і понині. Але про усім один по одному…
Звичайне ім’я генія Відродження Леонардо да Вінчі згадують, коли мову заходять про його мальовничі або скульптурні роботи, його утворах архітектора, ученого і інженера.
Крім прославивши його як художника геніальних полотен він також залишив нащадкам величезну кількість записних книжок, рукописів – усього близько 7 тисяч аркушів. Це і наукові праці, і трактати по теорії мистецтва, і художні твори. Адже Леонардо да Вінчі і письменником був геніальним.
Всім відомо, наприклад, що в записах Леонардо історики виявили описи і начерки ткацького верстата і друкуючої машини, парашута і вертольота, «само швидкої коляски» і водолазного костюма, підводного човна і танка…
Менш відомо, що серед його записів зустрічаються не тільки наукові праці, і трактати по теорії мистецтва, але і художні твори. Його сучасники, наприклад, свідчили, що Леонардо мав чудовий поетичний талант, хоча до нас не дійшло ні однієї його поетичного рядка.
Справа в тому, що Леонардо звичайно не записував віршовані тексти, а просто наспівував друзям і знайомим. Вірші і музика народжувалися в присутності слухача і умирали із закінченням пісні. Він був просто геніальним імпровізатором.
Із прози Леонардо да Вінчі теж збереглося небагато – кілька байок, фацетний і загадок. Є, втім, серед прозаїчних творів Леонардо і ціла група загадкових «Пророцтв». Це своєрідна гра в загадки і розгадки. Автор явно готовив їх для тієї або іншої оказії, коли збиралося високе суспільство і було прийнято обов’язково розважати його.
У чому складалася гра? У тому, що словесний опис явища, вірне окремими ознаками, розходилося, по можливості, з істотою описуваного. Тим самим повсякденна річ перетворювалася у свою протилежність; слухач же повинен був довідатися річ і назвати її по імені. Словесне мистецтво Леонардо в тім і складалося, щоб, з одного боку, якнайбільше роз’єднати опис ознак речі з дійсним її виглядом, а з іншого боку – не розірвати між ними зв’язку. Він це робив віртуозно, працював як ювелір слова.
Причому деякі з «Пророцтв» мали настільки глибокий пророчий зміст, що залишається лише дивуватися силі його передбачення. Приведемо хоча б деякі рядки:
«…Видний буде на людях настільки жорстока недуга, що вони власними нігтями будуть терзати свою плоть. Те буде короста…
…Видно буде, як рослини залишаться без листків і ріки зупинять свій біг.
…Морська вода здійметься на високі вершини гір, до небес і знову впаде на житла людей, тобто через хмари.
…Люди будуть розмовляти один з одним із самих віддалених країн і один одному відповідати. (Що це, як не пророцтва винаходу телеграфного або телефонного зв’язку?)
…Люди будуть ходити і не будуть рухатися; будуть говорити з тими, кого не, будуть чути того, хто не говорить. (Отут, схоже, в одній фразі геніальний Леонардо зміг коротенько розповісти про « доріжку, що біжить,» сучасного тренажера, телефону і енцефаллографа, за допомогою якого нині оцінюють активність мозку).
Багатьох можна буде бачити несущихся на більших тваринах у швидкому бігу на погибель власного життя і на якнайшвидшу смерть. (Чим вам не короткий опис перегонів і взагалі різного роду гонок, настільки популярних сьогодні?..)
Видно буде, як у повітрі на величенній висоті рухаються змії борються із птахами. (Ну, як вам опис атаки літака ракетного класу «земля-повітря»?..)
І, нарешті, деякі з дослідників творчості Леонардо да Вінчі думають, що далеко не всі секрети його «Пророцтв» відкриті. Серед них є і такі пророцтва, про значення яких ми поки ще догадатися не можемо. Так що прийдеться, нам, ще почекати. Чекали ж ми п’ятсот років, поки не почали втілювати деякі винаходи генія в життя….
