Хто збудував Єгипетсікі піраміди. Що приховує Сфінкс?

Тисячоріччями піраміда і Сфінкс здіймали на кам’янистому плато в Гізі, своїм присутністю як би передаючи загадкове послання давно минулих епох. Вони робили незабутнє враження на багатьох, хто приїжджав просто із цікавості, але їхав з небажанням, несучи із собою живе відчуття, що ніколи у світі існувало щось дуже важливе, тепер втрачене назавжди.

Будівництво пірамід історики називають досить приблизну дату: 4 тисячоріччя до н.е. Точніше встановити за допомогою загальноприйнятих методів неможливо…

В 10490-10390  роках до н.е.  спорудили піраміду Хеопса,  якщо вірити даним відомого контактера Эдгара Кейсі…

22 вересня  10532  року  до н.е.  — відповідно до розрахунків Євгенія Меньшова,  на Землі відбулася  якась  велика  подія  (наприклад,  глобальний  потоп), який  і  був  відбитий при будівництві комплексу пірамід у Гізі.  Це ж подія і підштовхнула землян  до  будівництва  колосальних  споруджень.  А  через 8 тисяч років,  уже після потопу,  в епоху правління фараонів 4-й династії,  ушкоджені часом і стихією спорудження відбудували по старих планах…

Єгиптологи впевнені, що Велика піраміда в Гізі була гробницею, спорудженої фараоном 4? ї династії Хуфу близько 2500 року до н.е. (ніяких точних дат не є), і що друга велика піраміда й Сфінкс були побудовані деякими пізніше фараоном Хафром. Син останнього, Менкаур, що випливає правитель, спорудив третю і меншу по розмірах піраміду.

Адже якщо Хафр побудував Сфінкса разом зі своєю пірамідою близько 2500 р. до н.е., а роботи по відбудові його серйозно зруйнованого тіла минулого проведені до 2160 р. до н.е., тоді ця сильна ерозія, прикрите лицювальними каменями, повинна була наступити всього за 340 років — можливо, і менше, що вкрай малоймовірно. Практично ж, з огляду на розміри і глибину ерозії, це здається неможливим.

Як тільки очевидним висновком є те, що Сфінкс уже був древній і піддався ерозії, коли Хафр побудував свою піраміду, то, можливо, не хто інший, як сам Хафр поклав захисну лицювальну кладку навколо його тіла?

О додинастическом періоді відомо мало, однак деякі фрагментарні відомості все? таки дійшли до нас. У них можна розрізнити натяки на те, що могло являти собою елементи набагато більше могутньої і набагато більше древньої культури? І знаменно, що ці натяки приводять нас у район Гізи, у район місцезнаходження Сфінкса.

Можливо, що це ж питання мучило і древніх єгиптян, і їх  попередників, що  колись  переселилися  на  ці родючі (поки не вирубали лісу в Сахарі) землі. Деякі дослідники вважають, що піраміди ударними  темпами  зводили  представники  загиблої  цивілізації атлантів, що мала в Африці свої колонії  (Платон  говорив,  що  вони  —  представники цивілізації,  заснованої богами, що  спустилися з неба).  На користь атлантської версії говорить також те,  що древні єгиптяни мали множину досить точних знань про наш світ, але тільки у вигляді аксіом, у готовому виді, без яких-небудь доказів. Дійсно,  важко повірити  в  технологічні  суперможливості  наших предків. Але така версія виникла скоріше тому, що не можуть пояснити…

Як будувалися піраміди і сфінкс?

Будівельники, здавалося, це-те ніхто і не приховував — стіни підземних коридорів поцятковані зображеннями тисяч рабів,  упряжених в візка  і  ручні  піднімальні  крани.  Примітив?  Але і самі настінні фрески зроблені в місцях,  куди ніколи не проникав навіть слабкий  відблиск  сонячного світла.  У  той  час виручити навіть у подібних ситуаціях могли тільки смолоскипи, але…  на стелях немає  ні  натяку  на  сліди  кіптяви!  Малоймовірно,  майже неможливо,  щоб  довгі  ходи  висвітлювалися системами металевих дзеркал (занадто велике розсіювання світла на таких дистанціях).  Можливих  пояснень два:   або   в   будівельників   було   інше  джерело  «чистого»  світла  начебто електролампочки (от вам  і  втручання  інопланетян, що  постачають  землян сучасними будівельними машинами і пристосуваннями), або древні люди в досконалості володіли ясновидінням і телепатією (а виходить,  могли почувати свої  картини  в  темряві,  могли  переносити  камені  по повітрю спільними уявними зусиллями).

Олександр Григорєв  з  Одеси  висунув  більше   тривіальне   пояснення: піраміди були побудовані за рахунок використання гідропідйомників.  На цю ідею автора подвиг внутрішній розріз піраміди  Хеопса,  де  Григор’єв  розглянув характерні  для гідропідйомників похилі і вертикальні шахти…

Є і інший варіант будівництва,  також пов’язаний із прибульцями.  Не так давно  хімік  Джозеф Давидович з  університету  Барві  (за  іншим  даними,  з коледжу  Беррі  в  Майямі)  у  Флориді  виявив в ієрогліфічному тексті згадування про те,  що якийсь єгипетський бог  навчив  фараона  Зосера  робити «Штучний камінь»,  і той в 2750 році до н.е.  звів першу піраміду. «Камінь» той — не що інше, що  як складається з  24  природних  компонентів (вапняк,   черепашник   і   ін.)  цементний  розчин.

Дійсно,  якщо не укладати камені,  а заливати розчин  у  дерев’яну опалубку  прямо  на  місці, тільки так і можна домогтися потрібної якості припасування блоків між собою (у мілімітрові щілини неможливо просунути  навіть голку)…

Уже в 1990-х роках інформаційні агенства повідомили,  що Д.Давидович відкрив речовину,  що,  за його словами,  здатно зберігати ядерні  і  хімічні відходи  в цілковитій безпеці для навколишнього середовища.  Його геополімери (як він назвав отриману субстанцію) не просто зв’язують отруйні  речовини,  але  і можуть існувати,  не руйнуючись, тисячі років. Отож, саме приголомшливе в цьому відкритті  —  Давидович  стверджує,  що  ці  геополімери  практично ідентичні   «цементу,  що  був  використаний  при  будівлі  єгипетських пірамід!» Він також важає, що блоки піраміди були просто залиті у форму на стройплощадці   древнім   цементом,   схожим  на  геополімери;  технологія, необхідна для створення такого надміцного і довговічного  матеріалу була  втрачина  в  часи  Римської імперії.  Винахід Давидовича є  особливо  актуальним,  з огляду на  Чорнобильську  катастрофу,  для  закупорювання  саркофага використали портлендский цемент.  Але час рано або пізно зруйнує його,  тоді,  можливо,  за  прикладом  древніх єгиптян і підуть у хід геополімери…

У жовтні  1996  року  мені  подарували  кілька  кам’яних  осколків зі стіни піраміди,  і ці осколки пройшли саме ретельне  дослідження  в  інституті геології.  Результат?  Або — древні єгиптяни володіли секретом виготовлення каменів,  абсолютно невідміних від дійсних, або — піраміда була складена з дійсних  каменів  (саме  така  відповідь і дали геологи).  Втім,  у самому Єгипті історики не сумніваються в їхньому природному  походженні  —  хоча  б тому,  що  збереглися  і  кам’яні  кар’єри,  де  добувалися  і  звідки транспортувалися кам’яні блоки. (Або кам’яні кар’єри — це більше пізня містифікація?)…

Припустимо і   ще   один  варіант  будівництво  —  «Розм’якшеним каменем». Родичі єгипетських пірамідобудівельників — пірамідобудівельники американського континенту  володіли  секретом  розм’якшення  каменю,  розм’якшені  за  допомогою розчину  на  рослинному  екстракті  камені  ставали  підатливими,  як пластилін,  а  після  ліплення  і  висихання  відновлювали  свої структурні властивості повністю.  Секрет розм’якшення дотепер не розкритий,  і тому не відомий і спосіб виявлення каменів, що пройшли обробку цим зіллям (є імовірність,  що  » розм’якшувач »  —  це  не  просто   хімічно   активна рідина).  Те,  що  древні єгиптяни і латиноамериканці одержували знання з одного джерела,  зараз видно більш ніж явно,  досить вивчити  способи будівництва пірамід,  техніку бальзамування мумій і т.д. Так чому і тим і іншим не скористатися » розм’якшувачем» для будівництва? У кар’єрі камені дробляться,   перевозяться   розсипом   (обидві   ці  процедури  не  представлюет труднощів),  потім розм’якшуються і заливаються  в  опалубку.  Або  ж  —  як варіант — із пластичного каменю виліпляются блоки так само, як це роблять діти із пластиліну — працюючи без опалубки, але зі шкребками.

Втім, технології могли бути  і  різними.  Хоча  б  тому,  що  будували піраміди в різних кінцях нашої планети…