Кров – це рідка тканина.Протікає по кровоносній системі людини. Кров має червоний колір завдяки наявності гемоглобіну, який міститься в еритроцитах. Її основна функція є транспортною і полягає в тому, що вона забезпечує тканини киснем і живильними речовинами, а виводить кінцеві продукти обміну речовин.
У складі крові лікарі виділяють дві головні складові: плазму і формені елементи, зважені в ній.
Плазма крові складається з води, в якій розчинені білки, органічні та мінеральні речовини. Серед білків основними є альбуміни, глобуліни та фібриноген. Крім того, в плазмі розчинені такі поживні речовини, як глюкоза і ліпіди, гормони і вітаміни, ферменти, продукти обміну речовин та багато іншого, що не вимагає зараз перерахування.
Формені елементи складають еритроцити, тромбоцити і лейкоцити.
Еритроцити, або червоні кров’яні тільця, – найчисленніші з них. В еритроцитах міститься залізовмісний білок – гемоглобін, який забезпечує транспортування газів, в першу чергу кисню. В альвеолах, з грон яких складені наші легені, гемоглобін зв’язується з киснем, перетворюючись на оксигемоглобін, від чого кров набуває світло-червоний колір. У тканинах організму кисень, навпаки, звільняється і знову утворюється гемоглобін. Кров при цьому темніє. Крім кисню гемоглобін переносить із тканин у легені і невелике, але потрібне організму кількість вуглекислого газу.
Тромбоцити, або кров’яні пластинки, спільно з білками плазми забезпечують роботу системи згортання крові, завдяки якій зупиняються кровотечі, вони запобігають небезпечні крововтрати.
Лейкоцити, або білі клітини крові, є головною частиною імунної системи організму людини. Їх головне призначення – захист від зовнішнього проникнення. Лейкоцити, беручи участь в імунних реакціях, виробляють спеціальні клітини – антитіла, а також самостійно пов’язують і руйнують патогенні агенти.
Середня кількість крові у дорослої людини складає 6-8% від маси її тіла, а в дитини – 8-9%. Тобто середній обсяг крові у дорослого чоловіка становить 5-6 літрів. Зменшення загального обсягу крові називається гіповолемією. Її підвищена кількість у порівнянні з нормою – гіперволемія.
Кров у всіх людей підрозділяється на окремі групи. Належність крові до певної групи є вродженою і жодним чином не може бути змінена протягом усього життя.
Нескороминущу важливість має прийнятий медиками поділ крові на чотири групи за системою «AB0» і на дві групи по системі «резус». Забезпечення сумісності крові по групах є гарантією безпечного переливання крові від донора реципієнту. Знаючи групи крові батьків, можна визначити групу крові майбутньої дитини.
- У батьків з другою – дитина з першою або другою.
- У батьків з третьою – дитина з першою чи третьою.
- У батьків з першою та другою – дитина з першою чи другою.
- У батьків з першою і третьою – дитина з першою чи третьою.
- У батьків з другою і третьою – дитина з будь-якою групою крові.
- У батьків з першою та четвертою – дитина з другою і третьою.
- У батьків з другою та четвертою – дитина з другою, третьою і четвертою.
- У батьків з третьою і четвертою – дитина з другою, третьою і четвертою.
- У батьків з четвертою – дитина з другою, третьою і четвертою.
Якщо в одного з батьків перша група крові, то у дитини не може бути четвертою. І навпаки, якщо в одного з батьків четверта група, то у дитини не може бути першою.
При вагітності може виникнути не лише резус-конфлікт, про що буде сказано нижче, але і конфлікт за групами крові. Якщо плід має антиген, якого немає у матері, то кров може виробляти проти нього антитіла. Конфлікт може виникнути, якщо плід має другу групу крові, а мати – першу або третю, плід – третю, а мати – першу чи другу, плід – четверту, а мати – будь-яку іншу. Потрібно перевіряти наявність групових антитіл у всіх парах, де у чоловіка і жінки різні групи крові, за винятком випадків, коли у чоловіка перша група.
Резус-фактор визначається наявністю або відсутністю специфічного білка на мембрані еритроцитів. Цей білок виявлений у 85% людей, кров яких вважається резус-позитивною. У решти 15% такого білка немає, вони вважаються резус-негативними.
Якщо батьки резус-позитивні, то дитина може бути резус-позитивною або резус-негативною.
Один з батьків резус-позитивний, інший резус-негативний – дитина може бути резус-позитивною або резус-негативною.
Якщо батьки резус-негативні, то дитина теж може бути лише резус-негативною.
Резус-фактор, як і групу крові, необхідно враховувати при переливанні крові. При попаданні крові позитивного резус-фактора в кров резус-негативної людини в ній утворюються антитіла, які склеюють резус-позитивні еритроцити в «монетні стовпчики».
Резус-конфлікт може виникнути при вагітності резус-негативної жінки резус-позитивним плодом (резус-фактор від батька). При попаданні еритроцитів плода в кровоток матері у неї утворюються антитіла. При нормальному розвитку вагітності кровотік матері та плоду змішується тільки під час пологів, тому теоретично можливим резус-конфлікт вважається в другу і наступні вагітності резус-позитивним плодом. Практично ж в сучасних умовах часто відбуваються різні патології вагітності, що призводять до потрапляння еритроцитів плоду в кров матері і під час першої вагітності. Тому антирезусні антитіла необхідно визначати за будь-якої вагітності в резус-негативної жінки починаючи з восьми тижнів. Саме в цей час утворюється резус-фактор у плода. Для запобігання утворення цих антитіл під час пологів протягом сімдесяти двох годин після будь-якого закінчення вагітності, що тривала більше восьми тижнів, вводять антирезусний імуноглобулін.
Кров будь-якої людини характеризується набором показників, значення яких повинні відповідати умовної норми. Але справа в тому, що поняття норми не має чітких меж, а тому нормальні показники крові можуть помітно відрізнятися у людей різної статі і віку. Тому наведемо деякі середні показники крові здорової дорослої людини, які вказуються в результатах аналізів.
- Вміст гемоглобіну: чоловіки 130-170 г / л, жінки 120-150 г / л.
- Кількість еритроцитів: чоловіки 4-5,1 * 1012, жінки 3,7-4,7 * 1012.
- Колірний показник: 0,85-1,05.
- Зміст ретикулоцитів: 0,5-1,5%.
- Кількість лейкоцитів: 4-8,8 * 109.
- Лейкоцитарна формула, тобто процентне співвідношення різних видів лейкоцитів.
- Базофіли: 0-1%.
- Еозинофільні гранулоцити: 0,5-5%.
- Нейтрофільні гранулоцити юні: 0-0,5%;
- паличкоядерні: 1-6%;
- сегментоядерні: 50-70%.
- Лімфоцити: 19-37%.
- Моноцити: 3-11%.
- Кількість тромбоцитів: 180-320 * 109.
- Гематокрит: чоловіки 0,4-0,5, жінки 0,36-0,46.
- Швидкість осідання еритроцитів: чоловіки 1-10 мм / год, жінки 2-15 мм / год
- Відхилення від норми свідчить про приховано протікаючий патологічний процес, що допомагає в постановці діагнозу.
Загальний клінічний аналіз крові є найпоширенішим, здавати його не раз доводилося кожній людині. Загальний аналіз крові широко використовується як один з найважливіших методів обстеження при більшості захворювань, а в діагностиці захворювань системи кровотворення йому відводиться провідна роль. Зміни, що відбуваються в крові, відображають ті процеси, які відбуваються в організмі.
Загальний аналіз крові включає:
– Визначення числа, розмірів, форми еритроцитів і вміст у них гемоглобіну;
– Визначення гематокриту, тобто відношення обсягу плазми крові і формених елементів;
– Визначення загального числа лейкоцитів і лейкоцитарної формули, тобто процентного співвідношення їх окремих форм;
– Визначення кількості тромбоцитів;
– Дослідження швидкості осідання еритроцитів.
Клітинний склад крові здорової людини мало схильний до змін, тому вони красномовно говорять про захворювання. Але слід пам’ятати, що при вагітності і менструації склад крові часто змінюється, деякі варіації відбуваються протягом дня після прийому їжі, під час інтенсивної роботи і т. п. Для того щоб виключити вплив перерахованих та інших чинників, для повторних аналізів кров слід забирати при однакових умовах і в один і той же час.
Спеціальної підготовки до дослідження не потрібно. Рекомендується здійснювати забір крові натще або як мінімум через дві години після прийому їжі. Термін готовності результатів загального аналізу крові становить всього один день.
Повністю інтерпретувати загальний аналіз крові може тільки лікар. Проте, глянувши на свій аналіз, ви теж можете отримати загальне уявлення про своє здоров’я. Візьмемо основні показники.
Гемоглобін – основний компонент еритроцитів, тобто червоних кров’яних тілець – представляє собою складний білок, що складається з гема (залізовмісна частина) і глобіну (білкова частина). Головна функція гемоглобіну полягає в перенесенні кисню від легень до тканин, а також у виведенні вуглекислого газу з організму і регуляції кислотно-основного стану.
У дітей у віці до двох тижнів його нормальний рівень становить 135-200, від двох тижнів до місяця – 115-180, 1-2 місяці – 90-130, 2-6 місяців – 95-140, 6-12 місяців – 105 – 140, від одного року до 5 років – 100-140, 5-12 років – 115-145. У жінок від 12 до 15 років – 112-152, у чоловіків – 120-160. У жінок 15-18 років – 115-153, у чоловіків – 117-160. 18-65 років: жінки – 120-155, чоловіки – 130-160. Старше 65 років: жінки – 120-157, чоловіки – 125-165.
Зниження рівня гемоглобіну як раз і буде свідчити про розвиток недокрів’я.
Підвищені втрати гемоглобіну при кровотечах призводять до геморагічної анемії, підвищене руйнування (гемоліз) еритроцитів – гемолітична анемія. Недолік заліза, необхідного для виробництва гемоглобіну, або вітамінів, що беруть участь у синтезі еритроцитів (в основному це В12 і фолієва кислота), – залізодефіцитна або В12-дефіцитна анемія. Порушення утворення клітин крові при специфічних гематологічних захворюваннях – гіпопластична анемія, серповидно-клітинна анемія, таласемія. До теперішнього часу виявлено цілу низку хімічних речовин, що викликають гіпопластичну анемію. До них відносяться срібло, миш’як, вісмут, золото, ртуть, тетрациклін, пеніцилін, аспірин, стрептоміцин, колхіцин і деякі інші. На щастя, перераховані речовини викликають зміни кісткового мозку лише у невеликої кількості пацієнтів з непередбачуваною алергічною реакцією на введення ліків.
Патологічні форми гемоглобіну також виявляються при лабораторному дослідженні крові. Карбогемоглобін утворюється при отруєнні чадним газом (СО), при цьому гемоглобін втрачає здатність приєднувати кисень, метгемоглобін утворюється під дією нітритів та нітратів.