У посланні конгресу 25 травня 1961 р. президент Дж. Кеннеді заявив: «Я вірю, що наші нації може взяти на себе зобов’язання досягти поставленої мети – висадитися на поверхні Місяця і благополучно повернутися на Землю в цьому десятилітті».
Через три тижні після свого послання конгресу президент Кеннеді призвав до прискорення робіт для здійснення Сполученими Штатами завдання – першими висадити людину на Місяць. Ця програма була названа «програмою „Аполлон“, і під неї було виділено 50 мільярдів доларів. Помітимо, що із самого початку американці і не ставили собі метою одержання нових знань про походження Місяця, головне для них було висадитися на Місяць першими.
Першим місцем посадки було обрано Море Спокою. Ніл Армстронг (командир корабля) і полковник Эдвін Олдрін зробили посадку в місячній кабіні «Орел» 20 липня 1969 р. в 20 ч. 17 хв. 43 с. за Гринвічем і передали на Землю: «Х’юстон, говорить База Спокою, „орел“ сів». Армстронг сказав: «Це невеликий крок для людини, але величезний стрибок для людства».
От заради цієї фрази американці аферу і затіяли і, треба сказати, до цієї фрази претензій немає – ефектна. По легенді перші американські «астронавти на Місяці» нібито зробили багато фотознімків місячного ландшафту, включаючи скелі і рівнину, зібрали 22 кг зразків місячного ґрунту і каменів, які після повернення на Землю повинні були бути вивчені в Лабораторії дослідження Місяця в Х’юстоні. Вийшовши першим з місячної кабіни і останнім увійшовши в неї, Армстронг провів на Місяці 2 г. 31 хв., усього на Місяці вони перебували 21 годину 36 хв.
Отже, по місячній легенді, американські астронавти пробули на Місяці майже 300 годин, з них на поверхні Місяця – 81 годину, і доставили відтіля 384,2 кг місячного ґрунту.
Чому ? це всі мовчать, що від результатів «висаджень на Місяць» нульовий результат. Весь результат – тільки фільми і фотографії.
Із чого складається кора Місяця? З окислів, сульфатів, сульфідів або хлоридів? А може, із золота або іридію? Це дуже важливо і цікаво. Якщо з окислів, як Земля, то в принципі там можна одержувати метали і кисень, була б енергія.
Наприклад. Візьмемо «Енциклопедичний словник» (у мене він 1987 р.). У ньому сказано, що кора Землі складається з базальтів, гранітів і продуктів їхнього руйнування – осадових порід. Перераховано хімічні сполуки, з яких складаються базальти і граніти. А в статті «Місяць» написано: «…Поверхня Місяця. в основному гориста, покрита багатьма кратерами ударного походження. Місячний ґрунт – реголіт. Температура поверхні…»і т.д. Читаємо статтю «Реголіт»: «…поверхневий ґрунт Місяця: складається з різнозернистого матеріалу, сформованого в результаті дроблення, перемішування і спікання місячних порід при падінні метеоритів. Насичений інертними газами. Як бачите, описаний зовнішній вигляд якогось «ґрунту», але не сказано ні про його мінералогічний, ні про хімічні склад.
Так чим же 300 годин займалися на Місяці астронавти? Яких проб 400 кг вони відтіля привезли?
До цього питання примикає і питання, а чому після цих «висаджень» припинені всі дослідження Місяця, як у нас, так й у США? Чому в США ніяк не використається ракета «Сатурн», що могла, нібито, виводити на навколоземну орбіту ледве не 150 тонн вантажу? Чому не будуються на Місяці місячні станції?
Американці вже почали хвастатися, що в 2014 р. висадяться на Марсі. Якщо дійсно на Марсі, а не в Голлівуді, то чому вони не тренуються в цих висадженнях на Місяці?
Говорять, що американці припинили дослідження Місяця, тому що вони дорого коштують. Отут два питання, розглянемо їх.10 польотів до Місяця протягом 5 років коштували 25 млрд. доларів 30 років тому. З тих пір різко вдосконалилися технології і уже із цієї причини сьогодні це коштувало б удвічі дешевше навіть із урахуванням дешевого долара. Згадаєте, приміром, як упали в ціні комп’ютери. У цих 25 млрд. мінімум половину коштували науково ? дослідницькі і досвідчені ? конструкторські роботи. Якщо повторювати програми один до одного, то за них уже платити не потрібно.
Припистимо що вартість висаджень на Місяць залишилася б колишньою – 5 млрд. дол. у рік. Зрівняєте її з федеральним бюджетом (витратами уряду) США – 1446 млрд. дол. в 1992 р. Для такого бюджету 5 млрд. (0,3%) – це мізер, зате який був би авторитет у світі! Але американці на це не йдуть. Чому?
По друге. А що сьогодні вони роблять в області космічних досліджень? Вони повторюють подвиг Ю. Гагаріна – злетять, покружать навколо Землі і спустяться. І витрачають на це гроші вже 30 років. Нових знань про навколишній світ – нуль!
А де ж були наші фахівці (і де вони сьогодні) в області космічних досліджень і технологій? І чому ЦК КПРС покривавє цю авантюру? Адже якби радянська програма дослідження Місяця тривала, то афера однаково розкрилася, як вона однаково розкриється в майбутньому, коли людина дійсно відвідає Місяць.Чому ні уряд СРСР, ні «наукова громадкість» навіть не спробувало викрити цю «перемогу»?
А вони вже на початку програми оголосили, що їх ціль – сісти на Місяць. Так ще і строки призначили. (СРСР адже завжди і усе тримав у таємниці, поки все не закінчиться.) Проходили строки, кінчалися гроші, побудовані ракети. «За базар треба було відповідати». А експедиція з висадженням на Місяць, що всім учасникам було очевидно, нічим, крім смерті астронавтів, закінчитися не могла. Але летіти треба було, адже вже на увесь світ рострезвонили. Що робити?
У дискусії про польоти американських астронавтів на Місяць неодноразово піддавався критичному аналізу ряд фотознімків і фільм, знятий під час висадження. Загальний підсумок: усе, що було представлено в «Дуелі», знято не в павільйоні, а, швидше за все, на Місяці. Недавно представилася можливість переглянути фільм, випущений до 20 ? річниці першого висадження на Місяць. На 23 ? й хвилині фільму два рази показаний напис Аполлон ? 8, але цей космічний корабель облетів Місяць, а не висаджував експедицію. Перше висадження було здійснено «Аполлоном? 11». Схоже, фільм склеєний з різних епізодів різних експедицій. На 51 ? й хвилині представлені кадри поставлення американського прапора на Місяці. Дійсно, у момент установки його нижня крайка коливається, трясеться вона і якийсь час після установки, потім заспокоюється. Не бачу тут ніяких ознак «місячного вітру». Це всього лише власні коливання пружної системи флагшток – прапор. До речі, на 18? й хвилині фільму, при демонстрації виходу астронавта в космос ряд гнучких елементів у кадрі теж «тріпотить», але ніхто ж не пояснює це наявністю «космічного вітру» на земній орбіті. На 50? й хвилині астронавт повторює на поверхні Місяця дослід Галілея: показує, що молоток і перо падають із однаковим прискоренням при відсутності повітря. Їхнє падіння відбувається приблизно 2 секунди з висоти біля метра з невеликим, що не дає очікуваної величини прискорення вільного падіння на Місяці (одну шосту земного прискорення), але я думаю, що точність виміру шляхи і час початку і закінчення руху вкрай малі. Залишається враження, що самі астронавти, так і працівники Хьюстонского центра управління польоту є дебілами, що, звичайно ж, не відповідає дійсності, адже є прямі докази реальності місячних експедицій: доставлений на Землю місячний ґрунт і встановлений на Місяці уголковий відбивач, що дозволив, поряд з нашим уголковим відбивачем (на місяцеході), тривалий час проводити лазерну локацію Місяця. Таким чином, я вважаю, що твердження Ю. І. Мухіна про те, що американці не були на Місяці, зроблені їм на основі аналізу слідів на поверхні, наукового підсумку експедицій, конструкції місячного автомобіля і положення тіней на знімках, малопереконливі. Були там американці.
Цей нібито документальний фільм про перших людей на Місяці йде 75 хвилин. Приблизно через півгодини ви обов’язково почнете лаятися: коли ж, нарешті, буде Місяць? Справа в тому, що посадка на Місяць і все інше про перебування астронавтів на Місяці (всіх, не тільки Армстронга і Олдріна) займають у фільмі всього близько 25 хвилин, причому зйомки на Місяці близько 20,5 хвилини, а властиво астронавти там – менш 19 хвилин. Погодьтеся, що це небагато, якщо вважати, що по легенді астронавти всіх експедицій провели на Місяці близько 100 годин.
Самими зворушливими, звичайно, є кадри установки американського прапора. «На Місяці» один астронавт убив у ґрунт кілочок, іншої насадив на нього флагшток. По легенді, прапор був із цупкої тканини на дротовому каркасі, тобто флагшток мав вигляд букви «Г». Так що в полотнища прапора був усього один вільний кут, і цей кут показав, що він дійсно вільний. Він так весело розвівався на вітрі «безповітряного» простору «Місяця», що астронавт змушений був його обсмикати. Кут обвис. Але, як тільки астронавт відійшов, прапор знову весело затріпотів. (Напевно, якись ? негр увесь час відкривав і закривав ворота в знімальному павільйоні, створюючи протяг).
Нагадаю. Якщо американці висаджувалися на Місяць, то в них:
- I. повинні бути фотоматеріали по цій події, на Місяці;
- II. повинен бути справжній місячний ґрунт;
- III. техніка повинна безумовно відповідати умовам эк сплуатации на Місяці.
Але дослідження всіх доступних матеріалів і обговорення результатів дослідження з добровільними помічниками НАСА показало, що:
- I. всі американські «місячні» фотоматеріали зняті на Землі в кінопавільойоні;
- II. американський «місячний ґрунт» сфальсифікований;
- III. «місячна» техніка має особливості, які виключають її експлуатацію на Місяці.
При цьому за 35 років НАСА не дало жодного офіційного пояснення непогодженостям у своїх власних матеріалах, що вже саме по собі є доказом фальсифікації.
Станція «Мир» на орбіті і, що догоряє в щільних шарах атмосфери. Установити істину, зрозумілу навіть таким людям, можна було б прямо – послати до Місяця автоматичну станцію, щоб вона зняла «місця висадження» американців. І такі проекти вже працюють – це збираються зробити Китай, Японія, Індія, Європа. Без проблем це могла б зробити і Росія. Але труднощі в тому, що не можна гарантувати викриття американської афери від урядів цих країн – дотепер вони мовчазно підтримували всі афери США і навряд чи почнуть із викриття цієї.
