Місяць – небесне тіло Сонячної системи, на яке ступала нога людини. Місяць як супутник Землі перебуває під постійним «прицілом» телескопів, його вивчають із Землі і з космосу, але наші знання про Місяць за останні сорок років зросли ненабагато і загадок, що оточують супутник, не зменшується, а навпаки, зростають.
Після закінчення програми Аполлон про Місяць почали забувати – космонавтика кинулася в інші області. Тим часом Місяць все частіше підкидала вченим нерозв’язні загадки.
У січні 1994 року автоматичним зондом «Клементина» – спільним дітищем НАСА і військової програми СОІ («стратегічної оборонної ініціативи»), відомої більше як програма «зоряних війн». Метою місії зонда було випробування передових технологічних розробок, зокрема – нових суперечливих вимірювальних приладів «Клементина» сфотографувала поверхню Місяця з висоти 400 кілометрів, а потім рушила в напрямку астероїда 1620 Geographos А прислані зондом на Землю фотознімки викликали бурю подиву в науковому середовищі на дні декількох кратерів, розташованих у південній півкулі є замерзла вода.
Це була сенсація – адже Місяць традиційно вважався мертвим тілом. Умови Місяця, здавалося, повністю виключають саму можливість утворення льоду. Справа в тому, що місячна доба в 28 разів довша від земної доби.
За цей період вся поверхня нашого супутника під час місячного дня буває освітлена Сонцем, причому атмосфери на Місяці немає і температура поверхні може досягати 122 градусів Цельсія. Звідки ж тут утворитися льоду! Але фотографії з місяця, зроблені «Клементиною», вказують на те, що лід може зберігатися в тих місцях, яких не досягають сонячні промені, наприклад, на дні деяких глибоких кратерів. У південній півкулі Місяця перебуває величезний кратер діаметром 2500 кілометрів і глибиною 12 кілометрів, причому дно цього величезного басейну засіяно поглибленнями поменше. От у цих поглибленнях і були виявлені сліди того, що вчені схильні вважати льодом…
Але звідки вода на Місяці? Висловлюють думку, що вона могла потрапити на Місяць разом з метеоритами, протягом мільярдів років бомбардувань поверхню супутника Землі. Частина льоду давним-давно випарувалася, а інша могла законсервуватися на дні кратерів.
Але гіпотетична вода на Місяці – це тільки одна із загадок супутника Землі. Фахівці НАСА сформулювали п’ять головних таємниць Місяця, над розгадкою яких у найближчі роки буде працювати наука: Як Місяць став супутником Землі? Яка історія Місяця? Коли і як на Місяці з’явилися кратери? Яка історія атмосфери Місяця? Які загадки Сонячної системи пов’язані з Місяцем?
Як можна бачити, ці таємниці в основному пов’язані з минулим Місяця. Вплив Місяця на життя людства вивчали традиційні і нетрадиційні науки. Місяць звикли вважати природним супутником Землі. Місяць розташований від Землі на відстань в 384 тисячі кілометрів і має діаметр в 3476 кілометрів, що в чотири рази менше, ніж діаметр Землі. Але не тільки Земля притягає Місяць, але і Місяць, у відповідності з усіма законами фізики, притягає Землю. Виходить так, що Місяць кружляє навколо нас, а ми – навколо нього, і зв’язані обидві планети нерозривно. І хоча присутність Місяця є необхідною умовою для втримання Землі в складі Сонячної системи, ціна за цю «послугу» – неминуче вбивство всього живого на Землі, що Місяць неодмінно і зробить.
Знаряддям убивства незначна сила притягання Місяця!
Коли Місяць пропливає в нічному небі над нашими головами, він притягає до себе все, що попадає в його гравітаційне поле. А самим яскравим проявом цього служать припливи і відливи океану. Місяць притягає до себе величезні маси води, і тоді наступає відлив. А коли Місяць, кружляючись на орбіті, віддаляється від Землі наступає приплив. Але те, що здається нам природним рухом води, у сутності є рухом Землі. Адже коли Місяць «тримає» у своєму полі океан, і Земля продовжує обертатися навколо своєї осі, тому не вода рухається до материків, а навпаки – материки до води. І з кожним разом, коли Місяць «тягне до себе» наші океани. Земля, обертаючись, змушена переборювати силу тертя. І з кожним таким зусиллям Земля губить швидкість оборотів навколо своєї осі …
А кожна втрата енергії є непоправною! Уповільнення обертання Землі, спричинює Місяць, уповільнення становить 0,00164 секунди щодня, і це гальмування триває вже кілька мільярдів років.
Коли 200 мільйонів років тому на Землі жили динозаври, земний рік становив 385 днів і доба була коротшою і становила 23 години. Проте 400 мільйонів років тому, коли перші рослини тільки освоювали земну сушу, рік становив 405 днів, а доба тривали 21 годину 30 хвилин. І чим старше Земля, тим довшим стає день. Земля, яку гальмує Місяць, усе повільніше обертається навколо своєї осі.
Сьогодні з кожним днем наближається та фатальна година, коли наш супутник остаточно натисне на гальма. Щоб зрозуміти, як це буде виглядати, пригадаєте свої відчуття, коли водій переповненого автобуса раптом натискає педаль гальм і усі, хто є в автобусі, валяться в купу…
Місяць традиційно займає одне із центральних місць в езотериці. Деякі ясновидющі, котрим, виходячи в астрал, вдається відвідати Місяць, стверджують, що саме невелика відстань від Місяця до Землі дозволяє нам у снах бачити наших померлих близьких.
