Ця “тарілочка” зуміла зробити враження!
Начебто знущаючись із уряду Радянського Союзу, вона поводилася, прямо скажемо, зухвало. 1981 рік – рік не найкращих відносин СРСР із Заходом. А на Заході в останні десятиліття століття традиційно були – США і Великобританія…
НЛО з’явилося, як літак супротивника: об’єкт летів з півдня (як відомо, у розпалі був Афганістан!), і Москву сповістили про цьому військові з-під Тули. Ще б! Об’єкт ішов прямо на Москву.
Були підняті не тільки військові, але і астрономи: тільки вони могли з високим ступенем точності зафіксувати висоту польоту (почувається, військовими засобами спостереження висота і напрямок давно були визначені, але, як звичайно в ті часи, комусь схотілося перекласти на чужі плечі хоча б частину відповідальності). Астроном Л. Гінділіс і його побратими з Тули провели виміри і виявили: об’єкт летів на висоті… 120 тисяч метрів над планетою, і його власний розмір був 600 метрів у діаметрі! Тут у військових, здається, все-таки відлягло…
Це був явно не літак супротивника, хоча міг виявитися і військовим супутником – адже в 1981 році і СРСР, і США мали потенційну можливість запускати космічні апарати не тільки уздовж паралелей Землі, але і у меридіанальній площині. Хоча, звичайно, навряд чи б США витратилися на такий запуск через Афганістан, потерпівши фіаско в Ірані, а в Афганській війні граючи лише офіційну третю роль… Втім, значні розміри об’єкта виключали взагалі участь якої-небудь країни в справі запуску над Землею цього гіганта.
Все-таки занепокоєння вищих військових чинів був предостатнім: об’єкт повівся ще більш схоже на супротивника – він завис над… аеропортом Внуково! Чи треба пояснювати, що будь-який вокзал і будь-який аеропорт – об’єкт стратегічний, а отут така справа… Непізнаний літаючий об’єкт… Так який там “непізнаний”! Поки пізнаєш, буде пізно. І військові повідомляють, нарешті, “надзвичайна ситуація”…
Чому не “готовність номер один” (повну бойову)?.. Так тому, що звичайними засобами ПВО дістати об’єкт на висоті 120 кілометрів проблематично, а виводити в бойовий порядок балістичні ракети – поки що не зовсім пристойно.
Раптом із центра НЛО вирвалася блискавка, і виник величезний ореол, що нагадав сотням, що спостерігали, сонячну корону при затьмаренні Сонця Місяцем. Але і “корона” розсипалася снопами блискаючих іскор. Через секунду в центрі сфери утворився чорний квадрат, і його перетнули дві лінії… Мурашки побігли по спинах песимістів: об’єкт над столицею СРСР викинув… національний прапор Британії! Смуги люминесцировали, і видовище було захоплюючим.
Багатьом, не тільки військовим, здалося в ту мить те саме: людей залякували в програмі “Час” сучасною ядерною війною, вирішили, що це – саме її початок… По тривозі підняли весь апарат самого грізного в той час відомства – КДБ. Сам Ю.В. Андропов на свій страх і ризик, минаючи Генсека, віддав цей наказ, оскільки йому не спалося, і він, вийшовши помилуватися на зірки, став очевидцем НЛО в радянському небі.
Правда, навіть він зважився на це лише о четвертій годині ранку…
Корабель-матка перестав, нарешті, мучити невідомістю військових: він випустив три маленьких кораблики, які розлетілися по різних напрямках. Один з них бачили потім у Перхушково, інший- у Тарасовке. І там, і там НЛО висіли по декілька годин на малій висоті. Об’єкт із Перхушково на кілька митей опустився на самий берег озера, потім здійнявся і зник… А третій (і головний) об’єкт після того, як Нло-матка спокійно вийшов, опустився на дуже невелику для такого роду апаратів висоту в кілька кілометрів і протягом години вивчав життя повітряного вузла столиці (а стало бути, і держави!). Потім він зник, як слідом за ним і два його побратими.
КДБ – це все-таки не Комісія по НЛО: на другий же день оперативними працівниками були представлені перші показання очевидців (вони лягли на стіл шефа Юрія Володимировича Андропова) – їх було не багато, не мало – більше двох тисяч! Але ніяких висновків Комітет зробити не міг, тому що конкретно досить рідко займався подібними речами. Він і залучив тоді до роботи Комісію по НЛО, що очолювалася В. Ажажой.
Згодом будь-які висловлення на тему НЛО над Внуковом були строжайше заборонені. “Чужу” інформацію – про те, що на перехоплення малого внуковского НЛО вилетіла група винищувачів, до Комісії В. Ажажи довели, але “свою” охороняли ревниво. І, звичайно, ніяких публікацій КДБ не допустив.
Тут є невелика таємниця, що і сьогодні Володимир Георгійович навряд чи розкриє: як так вийшло, що менше, ніж через рік, інформація про НЛО над Внуковом 15 травня 1981 року з’явилася у вигляді інтерв’ю В. Ажажи в італійському журналі “Gente”?.. Імовірно, того вимагали якісь стратегічні інтереси країни. Втім, саме в той час стало відомо про те, що американському Центру космічних досліджень НАСА практично все відомо про НЛО 15 травня. Швидше за все, відповідальні за “просочування” інформації вирішили, що зберігати її безглуздо.
А от висновки Комісії, опубліковані В.Ажажой.
1. НЛО, що з’явився над Москвою 15 травня 1981 року, був об’єктом неземного походження.
2. Зроблений ним “світловий ефект” був створений штучно і навмисне, з метою привернути увагу людей.
3. Виходячи з того, що об’єкт завис не просто над Москвою, а над важливим воєнно-стратегічним вузлом столиці, можна припустити, що вони знають, хто ми і яка структура нашого суспільства. А от що вони хотіли сказати своїм сигналом у вигляді “Британського прапора” – це ще треба розшифрувати.
Скажемо відразу: так і не розшифрували…
