Так стародавні греки розуміли, що майбутнє не підвладне навіть богам. Але звідки воно береться? Античні міфи дають на це досить плутану і складну відповідь. Спробуємо розібратися. Візерунок майбутнього складається з ниток усіх у нього включених – людей, і богів. Нитки створюють, тчуть, переплітають із іншими сліпі прялі долі. Стародавні греки називали їх мойрами (мойра – по-гречески «частка», «частина», звідси – доля), а древні римляни – парками. Тобто відразу можна помітити: Античний світ розумів, що кожна людина тільки частина загального, у якому він одержує свою долю.
У ранніх поданнях греків у кожної людини була власна мойра: вона пряла нитку особливої долі. Однак, розвиваючи свою релігію, греки зрозуміли: мойри усього три, і вони тчуть із одиничних ниток загальний візерунок. Перша мойра звалася Клото (що значить «грядуща»), вона спрядала нитка життя з того, що попадало їй у пальці (нагадаємо, вона була сліпа і тому не могла вибирати). Друга – Лахесис («дає жереб») – проводила нитка через мінливості долі (знову ж – не дивлячись), тягла в різні сторони, переплітала з нитками інших людей, вплітаючи в загальний візерунок доль. Третя – Антропос («невідворотна») – так само була сліпа і тому перерізувала пряжу навмання, розриваючи нитки доль і обриваючи людське життя. Звідси ясно – у сліпих пряль неможливо попросити поліпшити долю, не допоможуть ні вмовляння, ні молитви, ні щедрі дарунки. Мойри сліпі і діють, нічого не бачачи. Тобто змінити нічого не можна, можна тільки «підслухати долю», як говорили греки, «по шелесту і натягу нитки». Саме так і відбувалися пророкування по поданню стародавніх греків, саме на шелест долі і орієнтувалися пророки.
Але звідки узялися самі древні прялі? Може, якщо зрозуміти їхнє походження, стане зрозуміліше, як і про що з ними можна домовитися? За первісною версією, мойри – богині долі – дочки бога Эреба і богині Никти. Властиво, це навіть не боги, а уособлення невідворотних чинностей космічної природи: Эреб – вічний морок, що відбувся від первісного Хаосу. Никта (інакше – Никс) – вічна ніч, що також з’явилася з Хаосу. З’єднавшись, ця парочка зробила, крім мойр, ще і Танатоса (непідкупного бога смерті), його брата-близнюка Гипноса (бога сну, від якого ніхто і нічим не може відкупитися), Ериду (богиню розбрату), Мома (бога лихослів’я), Немезиду (богиню караючої помсти). Славна сімейка, вірно? З переліку даних родичів випливає наступне: по-перше, всі вони персоніфікують чинності, пов’язані з життям і смертю; по-друге, усі – непідкупні фанатики своєї «справи» і домовитися з ними неможливо.
Однак є і друга, більше пізня версія походження мойр: вони – дочки вже не древнього мрака-эреба, а верховного бога Зевса, уже куди більше людяного і справедливого, і його улюбленою Ананке. Але хто така ця дама? Вона – дочка Хроноса, бога часу. Саме її ім’я означає «доля», «невідворотність», Ананке – богиня необхідності, неминучості. У Древньому Римі Ананке персоніфікувалася з богинею Нецесситатою, що також виступала чинністю примуса особистості заради суспільного блага. Правда, про суспільне благо тлумачили тільки філософи. А простий народ зв’язував Ананку (Нецесситату) з невідворотним наближенням смерті. Уважалося, що саме вона тримає між колін веретено, що персоніфікує вісь світу. Ну а її дочки-мойри (парки) саме із цього веретена змотують нитки для своєї роботи. Звідси висновок: нитки долі беруться не аби звідки, а з веретена, чиє обертання співзвучно з обертанням Землі, однак, на жаль, це ж веретено споконвічно тримає богиня неминучої смерті. Не занадто обнадійливо, вірно?..
Але може, третя версія походження мойр помягче? Вона говорить: мойри – дочки знову ж бога Зевса, що, між іншим, є ще і богом, що даровали людям закони, і богині Феміди. Ну вже вона-те всім відома: саме вона – богиня правосуддя з вагами і рогом достатку в руках. Однак усі знають і інше: бідолаха Феміда теж практично сліпа – у неї на очах пов’язка, що символізувати неупередженість, але насправді заважає Феміді розглянути правду і неправду. Може, від цієї самої неупередженості і дочки її, мойри, народилися сліпими?..
Ну що отут скажеш? З якої сторони не підступися, ніяк не вплинеш на невідворотних, непідкупних, так ще і сліпих пряль. Звичайно, у їхньому родоводі простежується явне поліпшення: від внучок Хаосу, дочок мороку і невідворотної долі, мойри стають дочками Зевса і Феміди – богині правосуддя. Тобто все-таки з’являється надія на те, що богині долі зможуть спрясти нитки, провести по візерунку життя і навіть обірвати її по справедливості, за законом. От тільки чи знають про правосуддя сліпі мойри?
Втім, і ми, грішні, учасники процесу. Так, може, керуючись цими законами, ми зуміємо зробити своє життя хоч небагато краще? Як проказували древні римляни, «подовжити моток нитки і прикрасити пряжу долі». Це адже теж непогано.
Как узнать, что ждет тебя в будущем? Достаточно пройти гадание онлайн и получить все ответы.
