У Казахстані є такий природний об’єкт, який називається озеро Арис. Але на місці в нашому спільному розумінні озера Арис лежить шар солі площею трохи менше ста п’ятдесяти квадратних кілометрів. Він досить міцний: людина може пройти по ньому. Але як утворився цей пласт з солі невідомо, але основних версій кілька.
Перша – багато тисячоліть тому тут було озеро набагато більше сучасного Ариса (з урахуванням того, скільки солі є на даний момент). А потім воно поступово висохло. Але висихаючи велика водойма не залишає сліди – шари опадів на місці колишнього дна. У Ариса нічого подібного немає.
Друга версія – сіль в озерно приносять сніг і дощів. Влітку вони випаровуються, залишається тільки сіль. Але, по-перше, там не так багато опадів випадає, а, по-друге, в самій западині солі як такої немає. Було ще кілька версій, але всі вони були спростовані.
Одна з найбільш реальних версій, висунутих дослідниками, полягає в наступному. Вважалося довгий час, що Арис знаходився в глиняній ямі, але насправді, під озером Арис до поверхні підняті піски. Підземні води з пісків надходили на поверхню, а потім вода випаровувалася. І так утворилася соляна кірка. Улоговина ставала глибше, а сіль накопичувалася.
Звичайно, це всього лише версія і у вчених залишилося ще багато питань, але майже точно відомо, що западина дійсно була менша.
Є ще одне дивне озеро в Казахстані – Кок-Коль. На відміну від Ариса, тут дійсно є вода, але його особливість в тому, що чистота його води при відсутності річок і навіть струмків, а також періодично виникають зі свистом воронки на озері наштовхнули вчених на думку, що під озером існує цілий лабіринт якихось підводних печер.
Практично з кожним озером в Казахстані пов’язана якась легенда і це не випадково: такі дивні природні явища навівають подібні думки у людей, а для вчених – це загадки природи, які треба вирішити. В країні є ще прекрасні голубые озера Казахстана які славляться своєю красою на весь світ.
