Авторитетом для індіго не може бути той, хто нав’язує йому свою волю силою. Принцип вільної волі – це один з основних принципів індіго, з яким вони народжуються, і який вони завзято відстоюють все життя.
Індіго не визнає над собою авторитет лідера всякого роду, але визнає союзника і тільки на підставі «союзництва» будує відносини. Авторитет у дітей індіго можна заслужити тільки повагою. Індіго неможливо підкупити, не можна викликати його симпатію переконанням. Обдурити індіго практично неможливо, тому що дитина бачить суть, і рано або пізно зрозуміє, що його водять за ніс, вживе заходів, щоб відгородити себе від обману і надалі буде регулювати відносини у свою користь. Доведіть йому, що ви здатні на подвиг, що ви не корисливі у відносинах з ним, чесні і відверті.
Індіго неможливо управляти силою – їх відразу виявиться дух протиріччя. Але, вони підкоряються любові. Діти індіго чуйні, будуть виконувати ваші прохання, якщо ви будете їх любити і не порушувати їхнє почуття волі.
Дітей індіго не можна наказувати, від покарання не буде пуття, покарання може привести розрив з тим, хто його призначив. Діти індіго сприймають покарання як знак безсилля, нездатності ладити з ними. Не можна також у якості «педагогічного» засобу викликати в них докори совісті і почуття провини.
Індіго ніколи не виконає наказ, але завжди виконає прохання, їх не можна управляти, але його можна направляти, не зачіпаючи його волю. Якщо ви будете спілкуватися з дитиною на рівних, дитина стане прислухатися до вас. Ніколи не говорить з індіго як з дитиною, навіть якщо йому всього 4 роки – він не буде вас поважати.
Внутрішній кодекс індіго.

Діти індіго інтуїтивно випливають своєму внутрішньому кодексу, часто в раннім дитинстві вони не можуть сформулювати свою думку чітко, пояснити свій учинок або реакцію на ту або іншу подію. За бурхливою емоційною реакцією і діями, що здаються нам нелогічними, стоїть інтуїтивне розуміння істини. Дитина індіго як тільки усвідомлює себе, уже готова здійнятися на хрест, захищаючи свої переконання. Його важко залякати або змусити якось змінити свою думку. Переконати його в тому, що він знає серцем, неможливо. Така дитина вже народжується із принципами:
1.Принцип вільної волі
2. Захист істини
3. Любов-основа життя
4.Принцип серця, об’єднаного з розумом
6. Визнання кармічних боргів
7.Чесність
8. Дбайливо і з повагою ставляться до світу
Індіго стверджують, що простір і час – змінювані характеристики світів.
Час і простір – це характеристики світу, але в кожному паралельному світі час тече по-різному. Людина з нашого світу може потрапити в енергетичний портал (так часто буває в Бермудському Трикутнику) і його затягує в паралельний світ, де час тече не так, як у нашому світі. Приміром, пробувши в паралельному світі 5 хвилин, людина чудом змогла повернутися в наш, а тут уже зовсім інша цивілізація. До речі, таких людей, як правило, поміщають у психіатричні лікарні і їм ніхто не вірить. Хоч вони і говорять правду.
Індіго Основним принципом свого життя ставлять духовність.
Духовність лежить у всій суті їхнього існування. Це основне правило і сенс життя, щось дуже коштовне для індіго. Що характерно для них – індіго ніколи не прив’язані до результатів своєї праці і легко розстаються з ним. Вони не боятися за речі і не дорожать ними, легко віддають свої іграшки, діляться ними з іншими, віддають іншим дітям.
Індиго миттєво інтуїтивно відрізняють правду від неправди.
У Китаї дослідженням індіго займаються давно. Уряд виділяє величезну кількість засобів на дослідження, у спробі виявити природу здатностей індіго. Вони виявили, що почувши питання, діти на якийсь час ідуть углиб себе і як би застигають, немов заглядають усередину свого тіла, звідки і витягають відповідь. На час знаходження їх у цьому стані в них спостерігається вповільнення серцевого пульсу, подиху, вони припиняють моргати і 4-5 секунд їхня зіниця повністю нерухома. Організм немов завмирає на цей час, а після відбувається різкий стрибок – енцефолограмма показує, що в мозку відбувається інтенсивна реакція.
Багато індіго мають здатність бачити думки людей. Але ця здатність вимагає величезних енергетичних витрат, тому в носіїв цієї здатності слабке здоров’я. Зате їм дано бачити істину. Удаванням з ними нічого не доможешся – вони відразу бачать будь-яку нещирість, будь-яку фальш. Вони цінують відвертість, визнання можливих недоліків і помилок. Самі ж вони щирі, не терплять ніякої неправди; якщо ви заслужили їхню довіру, спілкуватися з ними легко і просто. Вони знають, кому можна довіряти, а кому ні.
Варто сказати, що індіго при активації своїх здатностей губить дуже багато енергії, як фізичної, так і духовної. Після чергового сеансу різко падає гемоглобін і блідне обличчя. Йому необхідний час на відновлення, як правило, це 4-5 годин. Деякі індіго впадають у своєрідний летаргічний сон і можуть перебувати в ньому кілька днів, при цьому їхній організм працює на мінімальних показниках і перебувати як би в «законсервованому стані».
Діти індіго сприймають будь-яку, навіть саму необразливу на думку дорослих брехню, дуже болісно. «Мама, обманюючи мене, ти робиш боляче богові усередині себе» – говорить шестирічне маля.» Коли богові боляче в тобі, йому боляче і у мені».
Індіго чесні, відверті.
До 10-12 років діти індіго дуже товариські. У цьому віці вони довіряють свої таємниці батькам, вільно говорять із психологом, люблять увагу, не брешуть. Але від своєї відкритості вони стають ранимими. Якщо над такою дитиною грубо насміхається одноліток або дорослий, індіго може замкнути і перестати розмовляти із кривдником взагалі. Частішають випадки, коли через особистісного фактора дітям доводиться кілька разів міняти школу. Тому з 12 років індіго стають індивідуалістами і існують як би відсторонено серед однолітків, це ,свого роду, публічна самітність.
Удома діти індиго звичайно відверті з рідними. Вони розповідають про свої проблеми, думки, мріях і переживаннях. Для них дуже важливе відчуття того, що батьки їх розуміють і підтримують. Якщо ж вони не знаходять такої підтримки з боку близьких, то йдуть у себе.
Індіго розважливі не по роках (міркують як дорослі).
Із самого раннього дитинства в цих дітей осмислений дорослий погляд. Вони дуже рано починають говорити. Я, приміром, сказала своє перше слово «серце» в 7 місяців, чим викликала шок у батьків. До десяти місяців я вже вільно розмовляла.
У дітей індіго дуже багатий словниковий запас, вони дуже швидко запам’ятовують нові слова. Вони надзвичайно здатні до вивчення іноземних мов. Вони рано відмежовують себе від дорослого й очікують, щоб з ними зверталися як із самостійними особистостями.
Те «що» говорять діти індіго і «як» залишається самим цікавим моментом. Учені, що займаються вивченням їхніх здатностей, відзначали, що ці діти розумні не по роках і міркують як дорослі. Вони поводяться на рівні з дорослими, миттєво переходять на рівень людини, з яким вони розмовляють, намагаються підібрати більше зрозумілі для нього терміни.
Одна мама дитини індиго писала: «Іноді мені здається, що йому 70 років, коли йому всього шість. Я не розумію, звідки в нього стільки життєвої мудрості. У дитячому саду всі діти як діти, дружать, грають у пісочниці, а він дружить тільки з вихователями, нашими друзями і скаржиться, що йому не цікаво з дітьми в садку. Він із задоволенням дивиться дорослі програми по телевізорі, наприклад, програму «Новини», болісно переживає, якщо десь війна або природні катаклізми».