Деякі уфологи стверджують, що в 2012-м таємнича планета Нібіру наблизиться до Землі і так сильно вплине своїм гравітаційним полем, що почнеться новий всесвітній потоп.
Вони також говорять, що уряди провідних країн вже давно знають про загрозу і тому щосили будують підземні бази, з’єднані мережею тунелів, де обрані зможуть пережити катаклізм.
Ходять уперті чутки, мовляв, мільярдерам розсилаються електронні листи з пропозицією купити собі і своїм родичам місця в безпечних бункерах десь чи то в Гімалаях, чи то на Південному Уралі. Не мудруючи лукаво, такі притулку назвали ковчегами.
Під США нібито вирили сто сорок міст. Прямо таки нова підземна країна. Приблизно стільки ж – під Великобританією. Ну а оскільки Британські острови змиє повністю, то менш заможні люди, які не мають зайвого мільярда на квиток у нове життя, намагаються звідти виїхати, переселитися в гірські райони планети. Відтік населення не так вже помітний, тому що замість них приїжджає на заробітки безліч народу з бідних країн.
Припустимо, Нібіру дійсно існує і наближається. Хоча перигелій (нижня точка орбіти, максимальне наближення до Сонця) проходить між Юпітером і Марсом, тобто, досить далеко, але все ж припустимо, що гравітаційний вплив виявиться дійсно руйнівним. Почнуться тектонічні зрушення, землетруси – і всі підземні бази стануть могилами. Людей завалить мільйонами тонн грунту. А потім зверху ще й затопить – вода просочиться крізь тріщини.
Єдиний спосіб пережити землетрусу і потоп – це методика Ноя. Потрібно будувати плаваючі міста з куполами, щоб хвилі не заливали їх зверху. (Підводний човен адже ніякі шторми не страшні.) Широкі і стійкі, щоб не переверталися від гігантських цунамі.
Ще один порівняно недорогий спосіб врятуватися: дирижаблі. Їм не страшні ні потоп, ні землетруси. Можна зробити їх тороїдальними (у формі бубликів) або дископодібних, щоб не розвертало вітром в непотрібних напрямках, здатними сідати на воду під час затишшя (якщо закінчиться продовольство і потрібно влаштувати риболовлю, або просто щоб зекономити гелій).
Ну а під землею шансів немає. Може, еліта того і добивається – хоче заманити багатьох сильних світу цього в смертельні пастки, та ще й взяти за це по мільярду з носа?
Навіщо це треба, запитаєте ви. Все дуже просто: база на Марсі не гумова, усіх бажаючих не вмістить. Мільярдери можуть образитися, що їх не взяли. А сваритися з грошовими мішками не можна – президент Кеннеді одного разу спробував. Всі знають, що з цього вийшло.
Де на Марсі є база? Під западині Еллада (глибина якої – вісім кілометрів, тому повітря майже вдвічі щільніше, ніж в інших місцях). Коли на червоній планеті настає весна, над цією долиною діаметром дві з половиною тисячі кілометрів (поміститься України) пливуть хмари і виблискують білизною густі тумани.
Але це видно тільки в земні телескопи. Жоден космічний апарат нічого там не фотографує – не велено. Знімки передаються тільки з неживих областей.
Тим часом, наполегливо переконуючи народонаселення Землі в тому, що життя на Марсі неможлива, потихеньку розтоплюються полярні шапки, підвищується щільність атмосфери – відбувається негласний процес так званого тераформування, створення більш комфортних умов, наближених до земних.
І ось вже на опорних стійках марсіанських апаратів, які вчинили посадку, випадає роса, що чітко фіксується на фотографіях. А під час самої посадки апарати використовують для гальмування вже досить щільну атмосферу. (НАСА про це проговорилася, вважаючи, що обивателям ніколи роздумувати над фактом неможливості гальмування в такій розрідженій атмосфері, якою її малюють.)
Отже, всі ці листи з пропозицією заплатити за порятунок, чутки про підземні містах та інша пропаганда – не більш ніж відволікаючий маневр. Насправді в ангарах секретних авіабаз вже давно чекають своєї години літаючі тарілки, побудовані по інопланетним технологіям. Розуелл даром не пройшов.
Якщо почнеться глобальна катастрофа та інша свистопляска, то земна еліта завантажиться в ці тарілки і відправиться на Марс, щоб там перечекати катаклізм. Коли Нібіру віддалиться геть, знову сгинувши в темному просторі на 3600 років, а на Землі все заспокоїться, то можна буде повернутися.
Звичайно, землетруси будуть і на Марсі. Вірніше, марсотруси. Причому, дуже сильні, адже Нібіру пройде зовсім поруч.
Але води в рідкому стані там дуже мало, тому нічого страшного не станеться – ні цунамі, ні потопу. Це не Земля, де океани в буквальному сенсі виплеснуться на континенти, щоб змити все живе хвилями заввишки в кілометр.
А якщо на Марсі прокинуться вулкани, то це навіть на краще: стане тепліше, та і атмосфера ущільниться за рахунок вулканічних газів.
Особливо корисні виверження близько полярних шапок. Мало того, що послужать печами, розтоплюють лід, так ще і покриють ці шапки попелом. Поверхня вже не буде білою і припинить відображати сонячні промені, не нагріваючись – все розтане, як миле. Загалом, буде багато води, пари та тепла. Потечуть ріки, заплещуться озера і моря. Приживуться рослини, почнуть виробляти кисень. Марс стане повністю придатним для життя.
Ну а нас годують небилицями про поземних містах, які ввижаються в кожному військовому бункері. І підключають до поширення цих казок не дуже педантичних уфологів.
Що ж прибульці, запитаєте ви, ці сірі великоголові зети (інопланетяни з Зета Мережі). Як вони, доглядаючи за людством, реагують на підготовку земних правителів до евакуації на Марс.
Зети нібито заявляють допомогою контактерів, що не дозволять еліті утекти, змусять розділити долю всього людства. І саме тому збили шаттл «Челленджер» в 1986-м і шаттл «Колубія» в 2003-му – в якості натяків земним правителям. Дивна інопланетна логіка, чи не так?
Насправді збили, але з якихось інших причин. Швидше за все, просто захотіли показати, хто в космосі господар. Або ж від нудьги. Мовляв, дивіться-но, щось летить, давайте присмажимо лазером, щоб стало веселіше.
Адже ми для зетів – всього лише біомаса. Стадо. А Земля – ??заповідник генетичного матеріалу. Їм абсолютно байдужі будь-які моральні норми по відношенню до нас.
Адже ми теж не надто обтяжені жалістю і почуттям порядності, коли ріжемо худобу, їмо м’ясо, вбиваємо тварин заради хутра, влаштовуємо розважальні сафарі.
Слід повторити ще раз: все це лише припущення. Вони засновані на припущенні, що Нібіру дійсно загрожує Землі. Якщо не загрожує, то колонія на Марсі все одно будується для евакуації. Але тільки не через потоп, а критичного стану екології, вирубки лісів, хижацького розграбування природних ресурсів, перенаселення, епідемій і тотального забруднення.
Наприклад, мобільні телефони спалювати не можна – в атмосферу потрапить дуже сильна отрута. Тому їх просто викидають. Утворюються цілі кладовищі мобілок, пагорби і гори.
В океанських водах вже можна спостерігати великі ділянки плаваючого сміття, цілі поля. Прибій викидає непотріб навіть на узбережжі Антарктиди.
Але можновладців це не турбує. Вони абсолютно спокійні – їм є куди тікати. Тому намагаються вичавити з отруєною планети побільше, нітрохи не турбуючись про майбутнє своїх дітей та онуків. На чистому Марсі буде добре.
Інопланетяни їх туди напевно пропустять. Прибульцям адже все одно, на якій планеті проводити свою діяльність, викрадати людей і ставити генетичні експерименти щодо поліпшення своєї звироднілої раси.
Як завжди, лже-уфологи додають в свої казочки частки істини – заради правдоподібності. Тому можна припустити, що Землю після катаклізму заселять гібридами людей і зетів. Результатами вищезазначених генетичних дослідів.
Але це, знову ж, тільки в тому випадку, якщо глобальна катастрофа дійсно відбудеться. Якщо ні, то заселення буде відбуватися повільно, таємно і непомітно (щоб не почалася «охота на відьом»). Може, вже відбувається, і серед нас є діти зетів, а ми приймаємо їх за звичайних людей, ні про що не здогадуючись.
Так що, найімовірніше, що кінець світу – це просто кінець вільного людства. Якщо в стародавньому світі прибульці правили під виглядом богів, то зараз будуть домінувати як більш досконала раса.
Колись боги вивели людини розумної з хомо еректус, щоб було кому орати, сіяти, збирати урожай і гарувати в шахтах, добуваючи для інопланетян руду.
Тепер же люди стануть виконувати чорну роботу для нових господарів, нащадків прибульців, які скажуть, мовляв, ми давні, мудрі, тому навчимо вас, як треба жити. Зашиємо під шкіру чіпи і перетворимо планету в електронний концтабір. Так що чекати світлого майбутнього (чи то пак, нового світового порядку) вже недовго.
