В 1972 році американська станція «Марінер» досягла Марса. Облетівши Червону планету, станція зробила 3000 фотознімків. З них 500 було опубліковано в широкій пресі. На одному зі знімків світ землян побачив напівзруйновану піраміду, висотою в півтора кілометра і сфінкса з людською особою. Фото супроводжувалися коментарями – що це, швидше за все, гра природних сил. Інші 2500 знімків НАСА засекретили, посилаючись на те, що їх треба, нібито, розшифровувати. Пройшло більше десяти років, і в широкій пресі були опубліковані фотографії ще одного сфінкса і піраміди. На нових знімках уже можна було чітко розрізнити сфінкса, піраміду і залишки величезної стіни прямокутного будинку. У сфінкса, що дивиться у небо, з ока викотилася і застигла сльоза… Судячи з висохлих каналів, що залишилися, – у минулому рікам, що досягають ширини 50 кілометрів, – біосфера на Марсі по своїх розмірах і потужності не уступала біосфері Землі. Що ж погубило Марсіанську цивілізацію?
Пройшло всього чотири роки після запуску «Марінера» і приголомшуючими знахідками для людства стали фотографії американського «Вікінга». В 1976 році космічний апарат «Вікінг», облітаючи Марс, зафіксував і передав на Землю дані про спорудження на поверхні червоної планети в області Сидонії. Громоподібна сенсація була офіційно підтверджена тільки через вісімнадцять років, у листопаді 1994 року.
Тоді, в 1994 році, Національне керування по аеронавтиці і дослідженню космічного простору США заявило: «На Марсі існує ще один Сфінкс, є ще один комплекс пірамід. Піраміди Марса утворять упорядковану, складно побудовану систему, що відбила зірки хвоста Дракона і ковша Великої Ведмедиці. У Кидонії розташовані 25 Пірамід, з них п’ять більших, двадцять малих. Сторони підстави більших Пірамід Марса досягають півтора кілометрів при висоті Пірамід в один кілометр. Малі Піраміди в кілька разів громаднее більших Пірамід Гізи, а весь комплекс розташований на площі 25 кілометрів».
Аналогічний комплекс із 26 Пірамід зі Сфінксом був зафіксований приладами американського супутника і на Венері.
Подальше дослідження поверхні Марса американськими станціями виявило приголомшливу подібність у розташуванні трьох марсіанських вулканів (ARSIA MONS, PAVONIS MONS, ASCRAEUS MONS) з поясом сузір’я Оріон. Таке розташування можна було б назвати випадковим збігом, але якщо подивитися на план Пірамід Гізи і карту сузір’я Оріон, то стає ясно, що найбільший вулкан сонячної системи (висота вулкана Марса – 26 км) – OLYMPUS MONS – по своєму відносному розташуванню точно збігається з розташуванням зірки 51 Оріона.
Відносні розміри кратерів трьох вулканів цілком відповідають яскравості трьох зірок пояса Оріона, відповідно Альнитак, Альнилам і Минтака. Розмір кратера OLYMPUS MONS значно менше, як й яскравість зірки 51 Оріона. Три вулкани Марса, як і три Піраміди Єгипту, копіюють розташування трьох зірок пояса Оріона. Це говорить про те, що дані вулкани Марса є штучними спорудженнями – пірамідами. Куди ж поділися геніальні будівельники пірамід? Де ж зараз інопланетяни, що побудували на Землі і на інших планетах Сонячної системи свої піраміди? Що ж погубило Марсіанську цивілізацію? Вчені-матеріалісти поки не можуть відповісти на ці питання. Зате на подібні питання з легкістю відповідають сучасні «діти Індиго». Нижче я привожу розповідь про один такий хлопчика, що пам’ятає про своє минуле втілення на Марсі, про життя в тілі марсіанина.
