Повторюється історія Атлантиди

Епоха цивілізації атлантів, напевно, самий таємничий період в історії нашої планети. А після виходу в світ книги авторитетного ясновидця Едгара Кейсі «Про Атлантиду», громадськість пильніше стала стежити за цією темою. Особливо їй захоплені прихильники езотеричних шкіл.

У 1902 році під час виверження вулкана Мон — Пеле на острові Мартініка — основної частини архіпелагу Малих Антильських островів, було знищено все живе, проте життя швидко відродилася і повернулася на острів. Але тепер все вже було гігантським: рослини, тварини, комахи — все стало великим і продовжувало зростати в своєму ритмі. Вивчаючи феномен цього острова французька дослідницька станція, встановила, що ріст тварин і рослин був викликаний радіацією винесених виверженням вулкана копалин. Керівник досліджень Жюль Гравер виріс на 6 см, його ж асистент 57-річний доктор Руйен, — на 5,5 см. А ящірка «лдоруй», що досягає в середньому 10 см довжини, перетворилася на півметрову аномалію. Як тільки об’єкт (будь-то людина, рослина чи тварина) відвезли з острова, феномен аномального росту миттєво припинявся. Після зниження рівня радіації об’єкти зменшувалися в розмірах. Не так чи може пояснюватися існування стародавніх рептилій, відомих у народів — чудовиськ або драконів?

Вчені, що виявили замерзлого дракона в Антарктиді, припустили, що зледеніння відбулося в період мезозою, приблизно тридцять тисяч років тому. Також можна тут згадати знахідки експедиції адмірала Бейерда в 1946-47 рр. — На одному з каменів маленького перуанського містечка Іка був вигравіруваний малюнок істоти, схожої на динозавра. Картину доповнювали два мисливці, які нападають на істоту. Вчені імовірно відносять цю гравіювання до епохи атлантів, якій передувала асурська цивілізація.

Первісна людина, що вийшов з підземелля, почала набирати ріст. Через незначний атмосферний тиск, заново народжені люди його втрачали. Відтворенням знищеної біосфери займалися на пів боги асури, вцілілі в підземеллях. І відтворювали вони її близько п’яти тисяч років.

Настала епоха атлантів — перша розумна цивілізації, яка за останні 10 млн. років будувала міста на поверхні Землі. Атлантида існувала між Європою і Північною Америкою. Розвинуте в безлічі аспектах суспільство поширило свій вплив на всю планету. Але, жорсткі зовнішні умови, недостатній розвиток атлантів в духовному аспекті, породили жорстоку мораль. Ознаки цієї моралі існують до цих пір. Прийнявши драконівську мораль атланти, розділилися на безліч народів і рас. Вони змушені були стати в цих умовах завойовниками. Ймовірно в цей же час і виникло рабство.

Атланти підкорили майже всі континенти і досягли небувалої могутності. Зі швидкістю думки вони могли переміщатися в будь-яку точку планети на своїх літальних апаратах — виманів, щоб тримати все під своїм контролем. Безжальна експлуатація земних ресурсів атлантами, які будували все нові й нові міста, викликала масу екологічних проблем, поступово переросли в екологічну катастрофу. Пророки, яких в той час було чимало, попереджали про те, що наближатися глобальний катаклізм. Але правляча верхівка атлантів не сприймала серйозно ці попередження. Більш того, за подібного роду поширення «марення» ввели навіть смертну кару. І, як свідчать твори Платона, близько 9000 років до н.е. стався всесвітній потоп. Атлантида зникла з Землі, занурившись на дно океану.

Ситуація Атлантиди символічно повторюється і в наш час — лідери низки країн прагнуть контролювати цілі нації, не дивлячись на застережливі пророцтва, найяскравіші з яких, на думку теософів, Біблійний Апокаліпсис від Івана, і катрени Мішеля Нострадамуса.