Про Адама і Єву

Адам в Раю до гріхопадіння все мав у владі своєї, всі під владою його жили. І коли вигнав його Господь з Раю і сидів він у Едемі перед дверима «райськими, то бачив сон, що народяться Каїн і Авель, і  вб’є Каїн Авеля. І заборонив йому ангел розповідати це Єві. І прожив так він 70 і 9років і захворів нутром, і не відав, що за хвороба у нього. І зібралися всі від малого і до великого і дивувалися, і говорили Єві: «О мати наша, ти знаєш усі таємниці його, оголоси нам, що так батько наш хворий? «І було всіх людей біля Адама 6000 чоловіків.

 (Сповідь Єви)

Єва тоді сказала: «Від початку розповім вам, діти мої. Коли створив Бог Рай на сході і весь всесвіт, і створив батька вашого і мене, і доручив нам Рай і всіх звірів, і гадів, і всіх птахів пернатих. Адам зберігав східну частину і північну, я зберігала західну частину і південну. І потім дав нам Господь заповідь, сказавши: «Вам можна всім харчуватися, що є в Раю, тільки плід одного дерева не їжте», і показав нам дерево. І піднявся. на небеса Господь наш .

 І ми обидва володіли всім у Раю, і без повеління Адама і мого всі звірі і скоти, і гади не сміли ні ходити, ні хлебтати, ні їсти що-небудь, поки не дозволимо їм.

І тоді прийшов до нас Диявол, світлий, немов ангел, і сказав нам: «Що вам дозволив Бог є і чого не велів є в Раю?» Адам сказав: «Все нам дозволив є, тільки плід одного дерева заборонив нам їсти і наказав нам остерігатися його». Диявол же сказав: «Дуже шкода мені вас, бо не знаєте, що якщо б плід від нього з’їли, то ви були б богами». Так сказав він і покинув нас. І знайшов змію і підучив її. Змія ж, думаючи, що він ангел, прийшла до мене і показала мені плід від того дерева. І бачила я, що змію любить Бог більше всіх звірів, і взяла від неї плід і з’їла. І серце моє завмерло в мені раптом, і в моїй частині Раю дерева скинули листя свої.

Я ж сховалася під дерево то, плід якого з’їла, і покликала Адама і сказала: «Прийди сюди, Адам, і побачиш велике чудо». Тільки відкрила я уста і язик мій говорив сам собою, щоб з’їв і Адам. Адам також взяв плід від цього дерева, що я з’їла. І відкрилися очі наші, і побачили ми наготу свою, і серця наші загорілися похіттю. І здійснилося. І всі дерева листя свої скинули, одна тільки смоківниця листя свої не скинула. Адам же розридався і сказав мені: «О дружина, що ми з тобою наробили!» Але серце моє не відвернулася від Адама, і зникли ми під тим деревом, яке не скинуло листя, і зшили листя фігові, і зробили одяг собі.

І тоді почули голос, що лунає з небес, архангел закликав ангелам: «Прийдіть всі, — велить Господь, і зійдіть в Рай, бо згрішив Адам». І потім зійшов Господь з усіма ангелами своїми. І поставлений був престол посеред Раю, і покликав Господь гучним голосом: «Адам, Адам, де» ти? «- Віщав сильний голос. Адам же зник. І схопили нас ангели, і люто били нас, і вигнали нас з Раю. Адам же плакав і молився, кажучи: «:» Пощадіть нас, може, змилується Господь над нами! » Але не помилував нас. Господь. Архангел Михаїл невпинно благав про нас перед престолом. І так «вигнали нас з Раю і відкинули нас.

Ми ж сиділи, позбавлені Едему. Адам впав ниць і ридав. І пройшло так днів 15, і знемогла я від голоду, і сказала Адаму: «Пане: встань і пошукаємо собі притулок, вже серце моє переможене голодом і сили: мої знизились». Адам же, вигукнувши, сказав: «О Єва, виникає в серці моєму бажання відвернутися від імені свого, але не з ким мені залишитися і боюся Бога. Та і серце моє не відкидає тебе».

І встали ми, і обійшли всю землю, і не знайшли нічого їстівного, тільки терен, а траву польову. І знову прийшли до Раю і плакали, засмучений. І сказав Адам: «Господи, пошли мені пахощі, щоб тобі кадити». Тоді послав йому Господь фіміам, і Ліван, і ладан. І взяв Адам і створив молитву Господу. І тоді змилосердився Господь, і архангел Йол відділив 7-у частину Раю і віддав нам. І спочатку харчувалися плодами терновими 17 днів, а потім взяли пшеницю, і мед, і масло і їли і наситились. І вигнав Бог всіх скотів і звірів з Раю і віддав Адаму. Адам же розділив їх і зробив дикими і домашніми, і дав усім їм імена і всьому. І сказав Господь: «Тернина і терен від трудів твоїх виросте».

Такі любые подарки подарувала нам Єва коли зіла яблоко.