Уфологи прийшли до висновку, що НЛО і НПО – суть та сама. Десятки свідчень моряків, рибалок і жителів глухих озер говорять про те, що частенько НЛО, зависаючи над водою, раптом падає до поверхні вод і зникає в глибині. Падіння “тарілки” схоже на вільне падіння осіннього аркуша: так, широкими размахами, вона знижується, поки не зникне.
Стільки ж очевидців спостерігали старт НЛО (НПО) з води. Причому цьому апарату неважливо, скована чи ні поверхня водойми льодом. Начебто не зауважуючи його, об’єкт пробиває триметрову товщу льоду, як цигарковий папір. Скинувшись слідом за НЛО, дрібні осколки твердого водного панцира потім із дзенькотом падають із висоти десятків метрів. Причому лід не зламується, а як би миттєво дробиться… Великих уламків практично немає.
Таким чином, імовірно, ми маємо відповідь на питання, де “ночують” НЛО. Безлюдні і глухі райони Тихого і Льодовитого океанів, прибережні зони Антарктиди – саме підходяще для базування місце. До речі, туди і відправляють уфологи “свої” об’єкти, предмет інтересу цієї науки.
Стає зрозумілим, чому в 1946 році пильну увагу до НЛО виказала Швеція: початок нових “досліджень” (нового витка) вирішили здійснити з регіону, розташованого поблизу від бази. Для кого “бум”, а для кого “трудові будні”.
Ну, по-перше, дійсно, “літаючої тарілки” часто срібляться і блискають, нагадуючи зміїну шкіру. Але це – так, дрібниці. Якщо необхідність виникає, об’єкт довільно міняє форму, кольори і, можливо, коефіцієнт відбиття (поглинання).
Спостерігачі показують, що вогненна куля – не просто вогненна куля. Це куля пульсуюча. Вогненні змії, що випускає в простір навколо себе.
Тепер уже зовсім ясно, що таке вогненна оболонка НЛО: це плазма, своєрідне “масло”, за допомогою якого об’єкт рухається в повітряному і водному середовищі.
Причому, залежно від швидкості, що розвиває НЛО, міняються і кольори оболонки. Червоний об’єкт оточений плазмою низької частоти. Як показали дослідження, це частота в три герца, неприємна для людського організму, що впливає на самі життєво-важливі органи (а частота 7 герців – смертельна). Звідси – неприємні відчуття, хвилі занепокоєння і страху, які НЛО поширює навколо.
Цікавий принцип руху НЛО, розгаданий землянами. Плазма необхідна об’єкту для переробки навколишнього середовища у вакуум, по якому НЛО і рухається. Відсутність шуму двигуна порозумівається двома прошарками, що існують між об’єктом і спостерігачем: перша – плазма, що вивергає в простір протуберанці змійок довжиною до метра і ледве більше, і друга безповітряна подушка між плазмою і повітряним середовищем.
Тим же самим порозумівається повна відсутність вихрів і звуку самого руху. Тим же порозумівається відсутність якої-небудь хвилі при переміщенні об’єкта у воді з величезною швидкістю. Подушка захищає НЛО від космічних впливів, і від тиску океанських глибин. Правда, погано з’ясовна легке рівномірне або наростаюче дзижчання, яке часто видає той же НЛО. Але і це можна пояснити: виходить, що вакуум-робить реактор не завжди включений.
“Тарілка”, наприкінці вісімдесятих років збита в небі над ПАР, була лише почасти ушкоджена після декількох точних влучень ракетами “повітря повітря”. Але і урізалася в землю, вона зуміла зберегти життя інопланетянам, які злегка поранені, але більше – контужені і шоковані.
Є свідчення і розрахунки, що НЛО може миттєво набрати фантастичну швидкість: у космічному просторі вона доходить до 100000 кілометрів у секунду (у повітряному середовищі, звичайно, нижче). Але і швидкість 50000 кілометрів у годину – швидкість, що не в змозі сприйняти людське око.
Саме тому рух “тарілки” раптом може як би перерватися, і НЛО – зникає з поля зору. Насправді “літаюча тарілка” не зникає, а із блискавичною швидкістю зривається з місця, і тому стає нібито невидимою спостерігачеві: її на цьому місці просто вже “давно” немає!
