Термін шизофренія був введений в 1911 р. психіатром Е. Блейлером. Шизофренія – це хвороба геніїв і мислителів.
Шизофренія – являється серйозним психічним захворюванням, при якому міняються особистість людини, сприйняття самого себе і навколишнього світу.
Ступінь виразності шизофренії залежить від кількості токсичних продуктів розпаду в сироватці крові. У міру розвитку шизофренії відбувається ушкодження клітинних мембран переважно кліток центральної нервової системи. Величезну роль у розвитку шизофренії відіграє спадковість. Діти шизофреніків приречені в майбутньому занедужати цією недугою.
Існують наступні форми шизофренії:
періодична шизофренія,
непреривна шизофренія
приступо-проградіентна шизофренія.
Були виділені первинні і побічні ознаки шизофренії. До первинного відноситься розщеплення психіки, поступове припинення соціальних контактів з іншими людьми, порушення мислення і припинення емоційних проявів. До побічних ознак відноситься виникнення слухових і візуальних галюцинацій, прагнення до здійснення свідомо маячних ідей, кататонічного розладу.
Е. Блейлер виділив кататонічну, гебефренічну, параноїдальну, іпохондричну, періодичну і прості форми шизофренії.
У міру розвитку захворювання шизофреника міняються характер і поводження людини, він стає байдужним до навколишнього світу, замкнутим, неохайним, полохливим, агресивним.
Часто хворі шизофренією скаржаться на сильні болі без чіткої локалізації. У більшості випадків розвивається параноя. Хворі шизофренією скаржаться на те, що на них хтось навів порчу, зачарував, впливав різною зброєю (радіацією, лазерними променями і т.д.). Шизофренікові здається, що всі люди за ним підглядають, стежать, підслухують його думки. Деякі хворі шизофренією вважають, що їхні думки їм не належать, а нібито прийшли в їхню голову ззовні, від ворогів, які вселили їм певні образи і емоції. Людина може стверджувати, що чує у своїй голові чужий голос, що радить йому, як поводитися в тій або іншій ситуації, звинувачує, погрожує, змушує що-небудь зробити і т.д.
Хвороба шизофреника може протікати безупинно, а може проявлятися у вигляді приступів. В останньому випадку в періоди загострення шизофренії найбільш гостро супроводжується яскравими галюцинаціями і маренням.
До непрямих ознак шизофренії відноситься безсоння, депресія, нав’язливі страхи, постійне занепокоєння, слабість, байдужність до себе і навколишньому світу, дратівливість, незрозуміла туга, галюцинації.
