Взагалі, сни – це маловивчена, хоча і украй цікава, область людської психіки. Можливо цим і мається наявність величезної кількості різних міфів і марновірств, що стосуються сновидінь. І між іншим, цим дуже вміло і далеко не безкорисливо користуються сучасні маги, чаклуни і тлумачі снів.
Звичайно, у наші дні вже мало хто вважає, що сон і сновидіння нам дарують боги Гіпноз і Морфей. І все-таки єдиної наукової теорії виникнення сновидінь немає. Існують лише деякі концепції, які ми і перерахуємо нижче.
1. Сни являють собою відголосок схованих дитячих фантазій (Зиґмунд Фрейд).
2. Через підсвідомість людині передаються від предків образи і враження, що згодом знаходять відбиття в сновидіннях (Карл Густав Юнг).
3. У сні відбувається хаотичне розгальмовування клітин мозку – нейронів, що реалізується в «небувалих комбінаціях колишніх вражень» (И. М. Сєченов).
4. Зміст сновидінь може залежати від різних подразнень, що надходять у мозок сплячі від внутрішніх органів. Під час сну, коли мозок «відключений» від аналізу зовнішнього середовища, поріг для проникнення імпульсів від внутрішніх органів знижується і людина може сприймати ті з них, які в нормальному стані ще мозком «ігноруються». Тому іноді задовго до яскравої клінічної маніфестації хвороби людині може приснитися, що в нього болить шлунок, нога, рука і т.д. У таких випадках говорять – «сон у руку». Жодна з вищевикладених концепцій не може повністю пояснити природу сновидінь, однак не виключено, що і кожен сон окремо специфічний по походженню.