Розвиток сучасних технологій привів до появи великих технологічних об’єктів по всьому світу. Нові заводи постійно доповнюють і змінюють старі, людство рветься вперед на всіх парах і зручність нашого життя, можливо, цілком від цього залежить, однак подібний прогрес технологій має і іншу сторону. Безпека, екологія, здоровий розум …
Наші технології, часом, біжать попереду нашого мислення. Ми настільки впевнені в собі, своїх силах і можливостях, що нечасто замислюємося про наслідки скоєного, і, як наслідок, отримуємо бумерангом все те, чого ми заслижіваем своїми вчинками.
Прикладів можна наводити масу, проте одним з найяскравіших, безсумнівно, є катастрофа на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 1986 людство отримало наочний приклад, що може статися з нашими досягненнями в технологіях і до яких плачевних наслідків це може призвести. Ми вже торкалися теми небезпеки ядерних технологій в сценаріях можливих подій 2012 року, названому “Ядерний колапс”.
Варто відзначити, що важливо, і де знаходиться той чи інший промисловий об’єкт, тому що країни третього світу (рівно як і СРСР, зразка 20-30 річної давності) у статті “техніка безпеки” пишуть найменша кількість витрат, намагаючись максимально збільшити потужності виробництва при найменших витратах. Історія показує, що потім все це падає нам же на голови. Прикладом може служити Китай, при підготовці та будівництві об’єктів до останньої літньої Олімпіади загинули тисячі людей, при недотриманні елементарних правил безпеки. Такі новини ви не чуєте з країни, яка до цих пір живе по напівкомуністичних принципах. У них звичайно дуже багато робочої сили, але все ж …
Досліджуючи приклади сучасних аварій на виробництві, ми не можемо звернути увагу на людський фактор, потенційну можливість тероризму, а також неможливість передбачити можливі наслідки тих чи інших нових експериментів, із за відсутності подібного досвіду в минулому, і говорячи про проблему 2012 року, у світлі можливої ??техногенної катастрофи, ми не можемо не торкнутися нашого головного потенційно небезпечного об’єкта – Бака, більш відомого нам як Великий адронний коллаідер.
Великий адронний коллайдер.
ВАК – Великий адронний коллаідер, створений Європейським центром ядерних досліджень (ЦЕРН скорочено, – Conseil Europ?en pour la Recherche Nucl?aire, CERN) прискорювач заряджених частинок. Споруда даного реактора була розпочата в 2007 році на кордоні Франції та Швейцарії і закінчена в 2009 році. В преоект вкладено понад 6 мільярдів доларів і на сьогоднішній день це найбільша експериментальна установка в світі, діаметр якої становить трохи менше 27 кілометрів.
За допомогою коллаідера фізики-ядерники мають намір максимально глибоко проникнути, як вони заявляють, в надра створення всесвіту, зрозуміти і відновити (!) Процеси, які при цьому відбувалися. У проекті роботи ВАКу зіткнення пучків заряджених протонів, кожен з яких володіє енергією до 14 Тев, що в мільйони разів (!) Більше енергії звичайних часток, використовуваних в ядерному синтезі. Частинки розганяються за допомогою надчутливих магнітів до швидкості, практично дорівнює швидкості світла і при їх зіткненні датчики фіксують події, що відбуваються.
Чим нам загрожує Великий адронний коллайдер?
Загальна наукова теорія Альберта Ейнштейна, а також маса висновків, зроблених за допомогою найпотужніших комп’ютерів, говорять про можливість виникнення чорних дір при подібних експериментах, а саме при зіткненні заряджених частинок на супер швидкість. Чорна діра – це якась область з неймовірною гравітацією, силу якої не допоможе подолати навіть швидкість світла. Чорна діра, при своєму виникненні просто напросто поглине всю всесвіт, і на цьому можна буде поставити величезну жирну крапку. Ось тільки ставити її буде вже нікому …
Друга небезпека роботи адронного коллаідера, це виникнення частинок, званих “страпелькі”. Страпелькі це штучне утворення ядра речовини, яка називається “дивна матерія”, які можуть утворитися при зіткненні частинок з високими швидкостями температурами і складатися з різних видів кварків з супермасою. У свою чергу ці кварки, після об’єднання в ядро, можуть стикатися з ядрами інших речовин, перетворюючи їх теж в страпелькі дивної матерії, тобто змінювати їх структуру. Тобто один з експериментів великого адронного коллайдера може викликати ланцюгову реакцію, в ході якої Земля перетвориться на грудку дивної матерії. Вельми принадно!
