Для участі в дослідженні співробітники медичної школи Гарварда відібрали близько 24 тисячі здорових добровольців 20-86 років, що ніколи не переносили інфарктів і інсультів і не хворіли онкологічними захворюваннями. Спостереження за учасниками тривало 6 років.
Ризик смерті від серцево-судинних захворювань скорочувався для аматорів здрімнути вдень на 37 %, за умови, що перерви на денний сон робилися мінімум три рази в тиждень і їхню тривалість становила не менш 30 хвилин. Більше короткі перерви на денний сон були пов’язані з 12 % зниженням ризику смерті від хвороб серця.
Автори дослідження відзначають, що захисний ефект денної сієсти був сильніше виражений у працюючих учасників у порівнянні з пенсіонерами. Корисність денного сну для здоров’я вчені зв’язують із його сприятливим впливом на рівень гормонів стресу, надлишок яких пов’язаний з підвищеним ризиком інфарктів і інсультів.
Після цього половину групи закрили у звуконепроникній кімнаті і дозволили поспати ледве менше години. Інші студенти в цей час читали журнали і переглядали фільми. Через 6 годин після початку експерименту всіх знову зібрали разом і провели тестування. В обох груп вийшли непогані результати, але ті студенти, у яких була сієста, з тестами на пам’ять упоралися краще (приблизно на 15 %), чим ті, що неспали протягом дня.
Дослідники думають, що перша фаза сну (нешвидкий сон), період, коли нам не сняться сни, займає півтора-дві години з моменту засипання і може відігравати вирішальну роль у процесі запам’ятовування фактів. У цей час спостерігається саме той стан, що потрібно для «складування» фактів так, щоб їх потім з легкістю можна було витягти з пам’яті. Однак, якщо ви спите довше і переходите в стадію швидкого сну, що супроводжується сновидіннями, ефект попередньої стадії може звестися до нуля. Проте вчені попереджають, що, хоча коротка сієста може допомагати пригадувати факти протягом дня, поки неясно, наскільки тривалий цей ефект для довгострокової пам’яті.
Недарма прем’єр-міністр Великобританії Уінстон Черчілль був більшим аматором сієсти. Щодня він приділяв час пообідньому сну, після чого приймав ванну. Цей ритуал він не порушував навіть під час Другої світової війни. А Маргарет Тэтчер, теж англійський прем’єр-міністр, перед кожною щотижневою зустріччю з парламентаріями прибігала до 20-хвилинного сну як підготовка.
Раніше важалося, що повна відсутність снів може привести до психічних розладів, однак це не підтвердилося. Крім того, наукові дослідження показали, що якщо людину розбудити у фазі так називаного «швидкого» сну, то він, як правило, може розповісти про сновидіння навіть у тому випадку, якщо раніше скаржився на відсутність снів. Однак бувають і виключення.
В університетській клініці Цюріха вчені провели дослідження з 73-літньою жінкою. Вона була госпіталізована після інсульту, що зруйнував кровоток у потиличній частці великого мозку. Спочатку в наслідках удару не було нічого незвичайного – пацієнтка відчувала слабість й у неї небагато погіршився зір. Але через кілька днів відбулося щось дивне: жінка перестала бачити сни. Колись вона бачила по 3-4 сни в тиждень, а після інсульту протягом цілого року не бачила ніяких снів. При цьому функції мозку її ніяк не постраждали.
Протягом шести із зайвим тижнів учені щоночі реєстрували електромагнітні хвилі, випромінювані пацієнткою під час сну.
Пацієнтка не повідомила про сновидіння, навіть коли неї будили під час так називаної фази швидкого сну. Дослідники прийшли до висновку, що потилична частка великого мозку, що виявилася в пацієнтки ушкодженої, грає дуже важливу роль у появі сновидінь, хоча в керуванні швидким сном беруть участь і мозковий стовбур, і середній мозок.
Жінка не бачила сновидінь ні протягом повільного, ні під час швидкого сну. Але при цьому, на диво вчених, спала вона зовсім спокійно. Поки вчені не квапляться робити категоричні висновки – адже досліджений тільки один-єдиний випадок. Які механізми появи снів? Для чого вони потрібні? На ці питання вони поки відповісти не можуть. Але даний випадок наводить на думку про те, що відсутність снів – цілком нормальне явище.
До такого ж висновку прийшов і британський професор Джим Хорн, багато років вивчаючий сон в Університеті Лафборо. От що він говорить: «Я думаю, що сни – це кіно для нашої свідомості. Вони розважають наш мозок, поки ми спимо». По його твердженню, у відсутності снів часто зізнаються пацієнти, що приймають антидепресанти, але «ці люди не божеволіють, вони абсолютно нормальні і не мають ніяких проблем з пам’яттю».
От що професор пише у своїй статті: «Багато хто з нас вірять у те, що сни корисні для психічного здоров’я, вони допомагають вирішувати внутрішні конфлікти і до певної міри „лікують душу”. Але в підтримку цієї привабливої теорії Фрейда і інших неможливо привести жодного серйозного доказу. Фактично сновидіння можуть навіть нашкодити людині. Наприклад, люди в депресії звичайно бачать смутні і страшні сни, які можуть тільки збільшити стан страждальця наступного дня. Тому, може бути, навіть краще, якщо людина не бачить снів взагалі. Відомо чимало випадків, коли в пацієнтів, що не бачать снів протягом року і довше, поліпшувалося психічне здоров’я». З добрим ранком!
Не дивно, що вчені всього миру приділяють дослідженням сну стільки уваги. Адже в обіймах Морфея ми проводимо значну частину свого життя. У колишні часи всі пізнання в цій області вичерпувалися вбогими і фантасмагоричними відомостями, викладеними на сторінках сонників, а висновки відповідно робилися на основі тлумачення сновидінь. Але тепер інша справа: фахівці різних профілів ретельно вивчають це явище, настільки повсякденне і у той же час загадкове, з усіх боків. Уже з’ясувалося, що недотримання обов’язкової тривалості сну може довести людину до ожиріння, а просиджування ночей за робочим столом грозить онкологічними захворюваннями.
Людина навіть не підозрює, що відбувається з його організмом, коли він солодко спить. А тим часом у ньому відбувається безліч таємних процесів. Один з них особливо зацікавив дослідників. Це вироблення гідрокортизону, або кортизолу, – гормону надпочечників. Цей гормон дає нам заряд ранкової бадьорості й енергії. Вимірюючи його рівень перед відходом до сну, можна довідатися, яким видався минулий день. Більше того, на підставі отриманих даних можна визначити, яким буде день завтрашній. Якщо, приміром, що пройшов день був наповнений усілякими турботами, турботами і тривогами і настрій до вечора було не саме радісне, то кортизолу виробиться стільки, що ранком для вас буде приємний сюрприз – просто небувалий заряд бадьорості!
Так що народна мудрість, що говорить, що «ранок вечора мудріший», авторитетно підтверджується результатами експериментів. Гідрокортизон є дуже важливою деталлю в складному механізмі обміну речовин. Він відіграє підбадьорливо-тонізуючу роль, регулює вуглеводний обмін і кров’яний тиск, сприяє збільшенню рівня цукру в крові. Поки людина перебуває під гнітом стресу й нескінченної утоми, він, звичайно, не може відчути цей доброчинний процес, а от ранком, виспавшись, цілком відчуває його результат. Всі вчорашні тривоги і хвилювання йдуть на другий план і здаються вже не настільки серйозними, як напередодні. Настрій саме собою піднімається, а мозок раптом приймається працювати з неймовірною швидкістю, пам’ять активізується.
Учені, провівши ряд досвідів, вирішили, що гідрокортизон можна по праву вважати надійним показником важкого дня і одночасно вірним провісником прийдешнього енергетичного підйому. Випробуваних просили здавати аналізи три рази протягом доби і докладно записувати в щоденник свої переживання, справи, враження, думки і, головне, – сни. З’ясувалося, що кортизол починає активно вироблятися тільки ранком, приблизно через півгодини після пробудження. Коли ж хвилювання навалюються з новою силою, «турботливий» гормон відкладається про запас, щоб наступного дня піднести людині бадьорість і гарний настрій.
Якщо ви знемагаєте від утоми, що не можете побороти протягом тривалого часу, шукайте причину в корі надпочечників. Учені встановили, що обмінні процеси є своєрідним буфером між потребами організму і соціальних проблем. Іншими словами, гормональне тло зсередини допомагає нам дозволяти наші життєві труднощі.
