Туляремія – природно-осередкове інфекційне захворювання, що характеризується зараженням лімфатичних вузлів, лихоманкою і інтоксикацією.
Причина. Захворювання викликає туляремійна паличка, довгостроково зберігаються у навколишньому середовищі. При кип’ятінні гине протягом 1-2 хв.
Основними джерелами збудника туляремія є гризуни (водяного пацюка, ондатри,
зайці, миші і ін.).
Зараження найбільш часто відбувається в мисливців при контакті із зараженими тваринами, при обробленні туш.
Природні вогнища туляремії існують у всіх регіонах нашої країни.
Сприйнятливість людей до туляремії дуже висока.
Хворі туляремією для навколишніх не заразні.
Процес розвитку хвороби.
Через ушкоджену шкіру або слизову оболонку збудник туляремії проникає в організм людини. На місці потрапляння розвивається запалення з розмноженням мікроба і наступним проникненням його в лімфатичні вузли, де також розвивається запалення.
Після перенесеного захворювання зберігається довічна несприйнятливість до хвороби.
Ознаки. Інкубаційний період триває від 1 до 14 днів.
Захворювання починається гостро. Температура тіла швидко з ознобом підвищується до 38-40 про С. Хворого турбує головний біль, слабість, запаморочення, м’язові болі, відсутність апетиту, може бути блювота. Обличчя і очі хворого червоні.
На 2-й день хвороби виявляються збільшені, пахвові або шийні лімфовузли. Без лікування захворювання триває довгостроково, супроводжується лихоманкою, нагноєнням уражених лімфовузлів і розвитком небезпечних для життя ускладнень.
Розпізнавання хвороби. Діагноз захворювання підтверджується спеціальним дослідженням крові.
Лікування. Хворі туляремією повинні лікуватися тільки в умовах інфекційної лікарні.
Попередження хвороби. Боротьба із гризунами.
Населенню в районах із гризунами, ураженими туляремією, проводиться вакцинація. Як ми звикли чути від наших братів росіян здравоохранение – запорука та здоровя нації!
