Тибетський буддизм

Одна з течій буддизму махаяни. Утворилася в V — VI столітті н.е., відколовшись від Ваджраяни під впливом індійського тантризму.

У V — VI століттях населення північних районів Індії переселялося в сусідні країни, в тому числі через гімалайські перевали в Тибет. За легендою, індійські буддисти намагалися перетворити на свою віру царя Латоторі, що викликало опір з боку населення Тибету.

Орієнтовно в V столітті н.е. буддизм з’явився в Тибеті, потім поширився на півночі Китаю, в XVI-XVII столітті проник до Монголії, Сибір, Туву, Калмикію.

Історичні джерела тибетського буддизму доступні починаючи з царювання в Тибеті Сронцзангамбо (620-650 рр.), який з політичних міркувань прийняв буддизм як державну релігію.

У Тибет буддизм вперше прийшов у VIII столітті н.е., коли король Трисонг децен запросив до себе в Країну Снігів індійських учених Вімаламітру і Шантаракшіту, а потім великого вчителя Алмазного Шляху Падмасамбхава (Гуру Рінпоче). В цей період з’явилися перші монастирі і великі навчальні заклади, і почала складатися школа Ньингма, найстаріша з 4-х головних шкіл тибетського буддизму. Однак цієї першої хвилі розвитку буддизму в Тибеті судилося майже повністю зникнути під час правління короля Лангдарми, який постарався знищити все, що було пов’язано з вченням Будди. На щастя, Падмасамбхава і його просвітлена дружина Йєше Цогьял встигли вкрити багато священні тексти в різних важкодоступних місцях Тибету, залишивши також прогнози про те, хто і коли повинен їх виявити.

Через майже триста років з перекладачем Марпа прийшло в Тибет вчення іншої школи Алмазного Шляху, Карма Каг’ю. Марпа скоїв три великих походу з Тибету в Індію, долаючи засніжені перевали Гімалаїв, щоб вивчати і практикувати таємні тантричні вчення і потім передати їх своїм співвітчизникам. Починаючи з XII століття, цю школу очолює Кармапа, перший Лама в історії буддизму, який свідомо приймає переродження на благо істот. Незадовго до смерті Кармапа залишає своїм найближчим учням вказівки, письмові або усні, щодо того, коли і де слід шукати його наступне втілення. Ці просвітлені Лами і йоги зберігають і передають вчення Карма Каг’ю і досвід просвітлення. Приблизно в той же час, що і Карма Каг’ю, створювалася школа Сакья, що дала світу багатьох великих учених, майстрів буддійської філософії і теорії пізнання.

Нарешті, четверта, реформована школа тибетського буддизму, Гелугпа, школа «жовтих шапок», з’явилася в XV столітті. Всьому світу відомо ім’я її глави, нобелівського лауреата Далай-лами. Далай-лами також перероджуються свідомо.  Інформацію надав сайт о буддизме.

Перший Далай-лама був учнем учня IV Кармапи. Навчання всіх цих шкіл призводять до однакового результату, станом просвітління. А от методи трохи відрізняються: вони призначені для різних людей. Зазвичай кажуть, що в школі Ньингма зосереджені методи, трансформують, перш за все, гнів і гордість, бо в цій школі практикують люди, у яких названі почуття найсильніше. В школу Карма Кагью приходять, в першу чергу, ті, хто найбільше залежимо від бажань і прихильності. У школі Гелугпа перетвориться незнання, а в школі Сакья — приблизно рівне співвідношення цих заважають почуттів.