Термін Бог вимагає пояснення, необхідного як для тих, хто переконаний на основі «наукових даних» у тім, що Бога немає, так і для тих, хто переконаний на основі того, що Бог є.
Подання про Бога як про Вищий Розум найбільше наочно з’являються в поняттях про рівень і ієрархії інтелекту у Всесвіті. Для Буття характерна наявність галактичного інтелекту, вищого розуму, творця всесвіту. До Бога, за винятком штучного інтелекту, відноситься, як мінімум, вся неорганічна матерія.
Атеїзм (від грецького Teos – «Бог» з негативною часткою – а, безбожний) – заперечення існування яких-небудь надприродних сил, Бога, парфумів, інших нематеріальних сутностей, або відсутність віри в їхнє існування.
Відсутність Віри Богові по Життю проявляється в помислах, устремліннях і справах людини і існує у двох різновидах:
1. Матеріалістичний атеїзм – заперечення буття невидимого і невідчутного безпосередньо через органи почуттів. Виникає як реакція на те, що більш високий рівень інтелекту – Бог не зрозумілий і не пізнаваний індивідові поза усвідомленим діалогом з Ним. Такий різновид атеїзму базується на невір’ї іншим людям, що мають досвід прямого спілкування з Богом. Відсутність доказів буття Бога у світогляді такого атеїста помилково сприймається їм як доказ Божого небуття.
2. Ідеалістичний атеїзм – це атеїзм усіх без винятку історично сформованих релігій. Суть його полягає в тому, що він проголошує наявність сконструйованого земними силами бога і жадає від підконтрольної пастви строгого дотримання характерних для даної конфесії заповідей, догматів і символу віри. Але про усім один по одному.
Бог Щирий є Творець і Вседержитель, Сам не був породжений і нікого не народив. Світобудова і все суще в ньому – це плоди Його Утвору. Бог Добрий, Милостивий, Милосердний. Щира Релігія – це зв’язок з Богом, у кожної людини цей зв’язок різний.
Бог дає доказ Свого буття безпосередньо кожному у відповідності зі змістом його молитви (обігу) відповідаючи людині «Язиком» життєвих обставин, до якого необхідно бути уважним, щоб зрозуміти зміст його “фраз”. Тому Релігія людини – «це річ у собі», щось сакральне, що в принципі не може бути пізнане і осмислено ніким іншим, що тільки безпосередньо вірує Богові. Це є віра Богові.
Віра в Бога – це формальне визнання Його існування у відриві від себе самого, осмислений діалог з Ним по Життю в зазначеному раніше змісті відсутній, або підмінюється ідолопоклонством, різного роду обрядами і ритуалами, суть яких непосвячений прихильник того або іншого віровчення осмислити не може.
У традиційних релігіях (віровченнях) Заходу заснованих на біблійних переказах (насамперед в іудаїзмі і історично-сформованому християнстві у всіх його різновидах) для опису надмірної реальності використається слово «Господь».
Господь або Господь бог – це колективне несвідоме – эгрегор (дух), породження лихої вдачі тих, кому Понад було дано бути людьми, і якщо виходити з опису його по Старому Завіті і судити по справах і наставлянням, те Господь по суті – сатана. Сатана злий, кровожерливий, він ненавидить і карає, винищує і проклинає. Господь бог є не що інше, як наклеп на Щирого Бога Творця і Вседержителя, вивіска і принада для юрби.
Люди ж, будучи прихильниками релігії, як ми вже відзначали раніше, залишаються атеїстами, оскільки між ними і Богом стоїть эгрегор тієї або іншої релігії, на нього і замикається психіка людини, а символи, ритуали і традиції остаточно позбавляють її прихильника можливості знайти щиру Віру Богові, відвівши йому врахувати бути запрограмованим. Така людина – товпа позбавлена волі вибору, міркує по авторитеті писань, звичаїв і “сильних світу цього”, не здатна до творчості і самостійного осмислення Життя і Бога.
Прихильники релігії сприймають “Священні писання” і їхнього тлумачення авторитетами від ієрархій як доказу буття Божого, при цьому самі ієрархи з’являються перед ними як нібито намісники Бога, і спілкування з Богом може здійснюватися тільки через них. Ієрархії ж у свою чергу вибудовуються по ступені присвяти в таїнства віровчення.
Якщо буде потреба, для більшої переконливості своєї місії в якості “небесної канцелярії”, через эгрегор можуть робитися чудеса, такі, наприклад, як мироточення або явища ікон, “Чудо сходження Благодатного Вогню” та інші містерії, що також сприймається віруючими атеїстами як доказу існування Бога.
Звідси варто зробити висновок: по своїй суті всі історично-сформовані на сьогодні релігії – секти стосовно таємної щирої Релігії людини. Мені здається, що ми хочемо вірити тільки в те що бачимо а можливо гам просто потрібно заглянути у свою душу. Тому що у нашу душу Бог вклав частинку себе і нам не потрібно шукати підтверджень чи Бог справді є. А підтвердження що Бог є це ми з вами які живемо на землі.
