Період з 17 січня по 18 січня (з свята Різдва Христового і до Водохреща) називається Святки.
Вони починаються в різдвяну ніч і продовжуються до Водохресного свят вечора.
У Церкві цей період називають періодом різдвяної радості і періодом підготовки до Хрещення.
Згідно з давньою легендою, в дні святок у Бога народився Син, і від такого щастя Бог випустив з Пекла чортів. І, саме в ці дні, чорти починають збивати з пантелику православних людей. Ця легенда є своєрідним народним доданням. Звичайно ж, православна церква ніколи не оголосить народові, що в цей період чорти гуляють по всьому світу. Але для тих, хто хоче на славу повеселитися після Різдвяного посту, це служить відмінною відмовкою. Адже завжди можна виправдатися, мовляв: «Чорт підштовхнув».
У народі прийнято вважати, що в ці дні, озлоблені чорти, закриті після Різдва Христового в Аду, починають спокушати православних на всякі неприйнятні їм дії. А це, перш за все-ворожіння. Саме тому, святочна тиждень і вважається періодом ворожби і ворожіння.
Звичайно ж, Церква налаштовує своїх парафіян на зовсім інші справи в ці дні: відвідування церкви, турбота про дітей і старих, піднесені їм подарунків. Але в народі придумали зручний вихід з положення: вдень православні люди ходять до церкви, дарують подарунки, доглядають за старими, а ввечері ворожать і спілкуються з будинковими.
На святках традиції народу і церкви переплітаються дивним чином. До прикладу, 8 січня в народі шанують породілль і повитух. І це цілком зрозуміло, адже день назад Богородицю поздоровляли з народженням Сина.
11 січня – церква сумує про вбитих Іродом немовлят. За народною традицією, з цього моменту і до самого Хрещення жінки не можуть грати в карти. Очевидно, це з боку Церкви – це цілком прийнятна вимога. Але народ має своє пояснення цієї заборони: у жінки, що грає в цей період в карти, кури поїдять в городі огірки.
16 січня за церковним календарем – шанування пам’яті Малахії. Народ же, повернувшись у цей день зі служби, просить допомоги і у будинкового. І навіть ікони на стінах не заважали православному народу в цей день звертатися до домовому за допомогою, який, як вірилося, жив у них під грубкою. За народним переказом в цю ніч відьми псують всю худобу, і тільки домовик може врятувати господарство від чаклунки.
Не секрет, що християнство вважає великим гріхом участь у різних ворожіннях. Але народ, що проживає на Русі, не надавав цьому особливого значення. Люди вірять, що на Святки їм дається деяке послаблення. А деколи так хочеться спробувати заборонений плід! Незважаючи на всі церковні заборони, народ свято вірить, що в ці дні «трошки можна». Крім цього, на Водохреща вони зможуть омити всі гріхи в крижаній ополонці. Чесно кажучи, саме для цього і була придумана традиція, на Водохреща пірнати в ополонку.
Але не завжди гри з чортами проходили без наслідків. У творчості російського етнографа та історика Максимова є розповідь про юну селянку-гадалку. У ній розповідається про те, як юна дівчина захотіла викликати до себе судженого. Як причесала вона перед сном свою косу і промовила закляття: «Суджений-ряджений прийди до мене уві сні косу розчесати» і лягла спати, не помолившись, і не перехрестившись. І відчула вона уві сні, як до неї хтось тихесенько підійшов і боляче смикнув за волосся. В оповіданні говориться, що молода дівчина, була дуже покарана батьком за таку поведінку. А на ранок у тієї дівчини всю підлогу біля ліжка був засипаний її волоссям. Ось так її суджений і висмикнув їй половину прекрасної коси.
Але не всіх такі історії зупиняли. Більшість же людей, навпаки, заохочували такими розповідями, і бажали випробувати свою долю. Церква не сприймає ворожінь на святки, але знає, що викорінити цю традицію їй, все одно не під силу. Адже, це дуже популярна і живуча традиція. У минулому існувало ще багато традицій, пов’язаних зі Святками, але зараз про них рідко згадують. До прикладу, сьогодні мало в якому будинку можна побачити молочко, налите в блюдце для будинкового, або зустріти того, хто хотів би поворожити на погоду за допомогою гусячих потрухів. Але ворожіння і зараз користуються величезною популярністю.
Для тих, хто все-таки зважитися поворожити на Святки, є одна важлива порада: щоб при ворожінні не зустрітися з «темними» силами, не треба ставитися до процесу ворожіння серйозно. Ворожіння треба сприймати, як невинну гру, результат якої не повинен Вас засмучувати. Не приймайте результати ворожіння близько до серця. Сприймайте їх жартома. І жартуйте більше – чорти цього страшенно бояться! Про це вам розкажуть страшні історії про новорічні ворожіння.
У сучасному світі, коли люди не уявляють свого життя без Інтернету, великою популярністю користуються ворожіння онлайн. У мережі інтернет існує величезна кількість сайтів, де Вам завжди можуть поворожити на майбутнє, на долю, на судженого, на успіх у справах і т.д.