Як часто доводиться чути «що я можу проти нього?!», «Хто я, а хто він!», «Вона має на мене дивний вплив» і т.д.
Стоп!
Хто має вплив на вас, на вашу думку? (Подумайте)
Правильна відповідь — Тільки ви самі. Більше ніхто.
Як це можливо, подумали ви. Можливо! Тільки так і можливо.
Ви самі власними думками і почуттями даєте владу тим чи іншим людям над вами.
Даєте їм ролі і повноваження. Чим найголовніша роль, тим сильніше повноваження і вплив на вас.
Уявіть що ви на сцені театру. Ви режисер, але вирішили взяти участь в представленні самі у вигляді головного героя. Написали сценарій і прописали ролі для всіх акторів у трупі. Так як ви на сцені вам потрібно повністю піти у роль «з головою», ЩО ВИ ВЛАСНЕ І робити щодня протягом ЖИТТЯ.
Так от, ви на сцені граєте з іншими акторами, відіграєте що написали в сценарії, а точніше в сценарії написано лише характеристики персонажів, і то ким вони є по відношенню до вас — як до головного героя. Гра це чистої води імпровізація. І вона вдається на славу адже в трупі тільки професіонали.
Ґрунтовно загравшись (ви ж професіонал і вмієте вживатися в роль) ви забуваєте що це ви самі дали ту чи іншу роль кому або з трупи і починаєте бути під їх владою, але лише до тих пір … поки ви не згадаєте, хоча б трохи, що ви режисер і можете відкоригувати сценарій і ролі. На худий кінець ви можете навіть звільнити того чи іншого актора, якщо він вас вже зовсім дістав чи не потрібний більше за змістом п’єси.
Його звільнення на сцені можна відіграти як завгодно, щоб глядач (?) Не здогадався, що актора штовхнули під зад ногою. Це можна оформити як відхід з вашого життя, плавно і не помітно, а можна як смерть при трагічних обставинах і т.д. Фантазія режисера безмежна.
Буває, що актори раптом звільняються самі, як здається на перший погляд. Ніхто і ніколи САМ не звільняється з вашого життя. Це ваших рук справа, так чи інакше, і не важливо, що це смерть вашої улюбленої бабусі або ж натовпу китайців.
Це повна маячня, обурюючись, подумали ви. Думайте як вам зручно і комфортно, ніхто не повинен нав’язувати вам свою думку, яку б роль ви не дали цій людині, ваш досвід навчить вас.
Але якщо ви читаєте цю статтю мабуть крапля сумніву вже закралася в ваш розум і ви хоч на трохи-трохи але стали згадувати, себе в ролі режисера.
Повернемося до ролей і акторів. Раз ви все написали, ймовірно, ви і можете це виправити, чи не так?
Можете. Але не так легко як хотілося б. Для таких маніпуляцій потрібно дуже добре і детально, згадати, що ви режисер.
Найпростіше виправити ті ролі які не йшли з вами з народження і до цього дня. Тобто не родинні (батько, мати, брати, сестри, діти), а ті які епізодичні (начальник, колега, продавець в магазині куди ви любите ходити вечорами, знайомі, чоловік, дружина).
У чому різниця між спорідненими і епізодичними ролями?
Різниця в тому що до споріднених зв’язків ви вже дуже звикли і наділили їх дуже вагомими повноваженнями і привілеями, тобто ви з ними давно працюєте і багато їм прощаєте як співробітнику зі стажем. І вам буде важче забути про ці привілеї.
З епізодичними ролями набагато простіше, але залежить від рангу персонажа. Тобто наприклад роль президента і медсестри з зубожілій лікарні зовсім не одна і таж. В глибині так, це одне і теж, але побачити це досить складно і потребує часу. Місцями їх поміняти по клацанню не вдасться, але і це цілком собі досяжно, якщо вам цього хочеться як режисеру.
Тепер подивимося на іншу сторону монети. Як же ви такий добрий і хороший, можете грати з такими мерзенними і злими персонажами?
А з чого ви взяли, що ви такий весь гарний і позитивний? Хороших і поганих взагалі немає, є ситуації, ролі які треба відіграти. Але якщо на вас кричать, будьте впевнені, ви є причиною, так чи інакше.
Якщо з вами грає в парі такий весь злий і страшний монстр, приміром, це ваш начальник, то з чого ви взяли, що ви тут не причому?
Якщо ви з ним граєте, значить в вас є те на що він відгукується. Що дає йому привід бути поганим і кровожерливим. Цю ситуацію можна розібрати по поличках і побачити відповідь. Часом така відповідь допомагає прибрати в собі те, на що відгукується той самий кровожерний начальник. І ситуація просто йде в небуття. А може і не піти а залишитися. Тільки ви вже будете знати напевно, для чого вона вам потрібна і перестанете страждати.
Найскладніше і ключове, зрозуміти і прийняти що ви у відповіді за все і всіх на цій сцені і в цій грі.
- views:
- 1041
