У світі налічується дуже багато легенд, переказів про всесвітній потоп. Немов усі народи світу зговорилися і розповідають нам, шо потоп дійсно був. Із усіх свідчень про всесвітній потоп змінюються тільки дати і імена людей які пережили потоп.
Джерела свідчать про конкретний факт а цей факт потоп. У ході історії божественне послання про потоп приклад з народом потопу Ноя дійшло до всіх народів, створених Всевишнім на землі. Однак у міру відхилення людей від суті священного одкровення перетерпіла серйозні зміни і інформація про потоп, перетворившись у легенди і міфи.
БІБЛІЙНИЙ ПОТОП.
Біблія, що дійшла до наших днів, також не є справжньою версією священного писання.
У Біблії всесвітній потоп описується так: Ной був посланий до народу, однак, його народ не пішов за ним. За це Господь покарав – потопом. Уривок Біблії, пов’язаний з потопом:
«Але, як було в дні Ноя, так буде і у пришесті Сина Людського: тому що, як у дні перед потопом їли, пили, женилися і виходили заміж, до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і не думали, поки не прийшов всесвітній потоп і не винищив всіх,- так буде і пришестя Сина Людського».
( Євангеліє від Матфея 24: 37-39)
Потоп за Торою
Як відомо, Тора, будучи книгою істини, згодом втратила свою дійсність. Деякі її частини були змінені переписувачами і релігійними діячами єврейського суспільства на догоду корисливих інтересів.
Відповідно до Тори, Бог сповіщає Ноя, що Він знищить все людство страшним потопом. Він наказує Ною побудувати ковчег і докладно описує, як це зробити. І ось небесні ворота відчинилися і почав падати дощ, що тривав сорок днів і сорок ночей. Ковчег плив по воді, що покрила всі височини і гори. Так урятувалися ті, хто був разом з Ноєм. Інші ж були підхоплені потопом і потонули, захлинувшись у безкрайніх водах. По закінченні сорока днів і ночей дощі затихли, а ще через сто п’ятдесят днів рівень води став знижуватися.
Слідом за тим, на сімнадцятий день сьомого місяця ковчег опустився на гори Арарат.
Відомості про потоп із інших культур.
Оповідання про потоп у Шумерів: Бог по імені Энліл повідомляє людям про рішення інших богів знищити людство і про свій намір урятувати людей. Головний персонаж оповідання – праведний цар міста Сіппар по імені Зіусудра. Бог Энліл розповідає Зіусудре про те, що варто зробити останньому для порятунку під час потопу. Частина тексту, що оповідає про будівництво човна, загублена, але про існування такої частини стає зрозумілим їхніх глав, де розповідається про потоп і порятунок Зіусудри. Опираючись на вавілонську версію оповідання, можна прийти до висновку, що в повній шумерській версії події більше переконливі деталі про причину потопу і будівлі ковчега.
Шумеро-вавилонські джерела потопу: По записах Шумеру і Вавилона, Ксісутрос, або Хасісатра, його родина, друзі разом із птахами і тваринами врятувалися від потопу на 925-метровому кораблі. «Води кинулися до небес, океани покрили береги, і ріки вийшли зі своїх русл». Потім корабель сів на Гордіонову гору.
Ассиро-вавілонскі джерела потопу: З письмових джерел Ассирії і Вавілона відомо, що якись праведник Убар-Туту (або Хасісатра), його родина, прислуга разом зі своїми чередами і дикими тваринами врятувалися на судні довжиною в 600, шириною і висотою в 60 ліктів. Потоп тривав шість днів і шість ночей. Коли судно причалило до гори Нізар, були випущені голуб і ворон. Повернувся ж тільки голуб.
Про потоп в грецькій міфології: бог Зевс вирішує знищити потопом людей, які загрузли в гріхах. Від цієї повені рятуються лише Девкаліон і його дружина Пірра, тому що батько Девкаліона – Прометей – велить синові побудувати судно. На дев’ятий день потопу чоловік і дружина ступають на гору Парнас.
Щирим же джерелом, що містить дійсну історію потопу Ноя і його нечестивого народу, є Коран – єдине неспотворене джерело божественного одкровення. Саме тому Коран несе нам щирі відомості не тільки про потоп, але і про інші історичні події і народи.
Нам залишається тільки здогадуватися чи насправді потоп був всесвітьною катастрофою.
