Спочатку телескоп був звичайнісінькою підзорної трубою. Це й не дивно: перш ніж спостерігати за небесними об’єктами, треба було розглянути об’єкти земні. Найбільший попит на зорові труби був серед військових і моряків, що цілком закономірно.
Підзорні, або зорові, труби стали з’являтися на самому початку 17 століття. Причому на місце винахідника претендує відразу кілька вельми гідних людей.
Як водиться, першим ідею про створення зорової труби, в тому числі і для спостереження небесних тіл, висловив Леонардо да Вінчі. У його записах, датованих 1509 роком, є креслення найпростішого одно- і двохлінзових телескопа.
Але офіційним роком народження зорової труби таки вважають 1608. Саме тоді голландський майстер на ім’я Іоанн Ліпперсгей, який виготовляв окуляри, продемонстрував у Гаазі свій новий винахід.
Побажавши документально підтвердити своє новаторство пан Ліпперсгей подав заявку на отримання патенту. І ось тут голландця чекав неприємний сюрприз: інші майстри вже демонстрували власні зорові труби. У числі конкурентів виявилися Захарій Янсен з Міделбурга і Якоб Метіус з Алкмара. Останній, до речі, також подавав заявку на отримання патенту аж в голландський парламент.
Хто першим подивився в небо
Від винаходу зорових труб до спостережень за небесними тілами пройшло зовсім небагато часу. Вперше на небо за допомогою нового винаходу подивився Галілео Галілей буквально через рік після гаагській презентації Ліпперсгея.
У 1609 році Галілей зібрав власну зорову трубу з опуклим об’єктивом і увігнутим окуляром. Його телескоп давав приблизно трикратне збільшення, але Галілей через деякий час зумів добитися 32 – ухкратного збільшення.
Що ж до того, звідки взагалі взявся термін ” телескоп “, то тут існує дві версії, які сходяться тільки в одному: остаточно назва зорової труби для спостережень за небом закріпилося завдяки Галілею. А в якості учасника називають математика Джованні Демізіані і Федеріко Чезі.
