Як ми оцінюємо камінь? Позицій дуже багато, але основна буде «подобається – не подобається». Тут ми звертаємо увагу на колір, форму, чистоту або її відсутність. Але в будь-якому випадку ми будемо орієнтуватися на внутрішнє чуття.
Уявімо собі ситуацію: ви вирішили купити собі гранат. Зайшли в крамницю і озвучили своє бажання. Торговець висипав на прилавок піввідра однакових на вигляд гранатів. Начебто і колір-тон-насиченість у них однакові, та розміру камені приблизно одного і того ж, і потрібної форми каменів теж предостатньо.
Як тут бути? Хіба ви задумаєтеся? Навряд чи. Швидше за все ви з захопленням почнете перебирати камені, вишукуючи той єдиний, який вам сподобається більше за інших.
Якщо в цій купі на прилавку взагалі є найбільш підходящий для вас і вашої мети камінь, ви його не пропустіть. Якщо такого каменю немає – треба шукати в іншому місці. Такий підхід з першого погляду здається антинауковим, але це не так. Менталіст кажуть: «Інтуїція – це замкнене в підсвідомості знання, найчастіше виявляється в пророцтвах і ворожіннях».
Значить, ваш мозок швиденько прикинув, що є в наявності і зробив той чи інший висновок. Якщо є відповідний по всіх параметрах камінь, він вам обов’язково «сподобається». Коли почнете самі шукати і підбирати – тобто практикуватися – ви зрозумієте, що легше і простіше всього працюється з тими каменями, які вам самим в тій чи іншій мірі приємні.
Приязнь може бути абсолютно різна, але вона орієнтована на органи чуття.
Буває так, що камінь не хочеться випускати з рук – він гладкий, здається теплим або просто ви розумієте, що хочеться цей камінь постійно чіпати, обмацувати пальцями, зігрівати в долонях. Це тактильна інтуїція. Зазвичай вона спрацьовує у випадках, коли камінь ви вибираєте для себе. Ви вибрали його не для когось іншого, він потрібен вам. В цьому випадку з більшою часткою ймовірності ви зробите собі якесь ювелірна прикраса, яке будете носити якщо не постійно, то дуже часто. Адже саме в зіткненні з вашим тілом призначення цього каменю ви бачите. Напевно, ви не раз спостерігали людей, постійно теребящіх підвіску на шиї, сережку (причому, найчастіше тільки одну з двох удостоюють такої уваги), кільце. Ось це воно і є – тактильна потреба в тому чи іншому камені.
Візуальний вибір виражається в тому, що камінь бачиться або дуже гарним, або чи не найкрасивішим на світі. Причому, для іншої людини, якщо ви вирішите похвалитися новим придбанням, він буде зовсім звичайним, нічим не примітним. Цей камінь стане впливати на зоровий центр. Якщо ви підбираєте його для себе, то, швидше за все, вставите його в кільце або браслет – чи не єдині ювелірні вироби, які ми самі на собі маємо можливість бачити. Вищим пілотажем візуального вибору вважається вміння підібрати камінь для когось іншого, не для себе. Такі фахівці завжди дуже цінуються, бо правильно знайти потрібний інгредієнт саме для цього клієнта (а клієнт найчастіше має вельми смутні уявлення про те, що він насправді хоче, і як воно має виглядати – хочу і все!), Може далеко не кожен. Якщо ви виховаєте в собі таке вміння – ціни вам не буде. До речі, найчастіше такі люди володіють і даром передбачення.
І це були поширені випадки впливу каменю на наші почуття. Останнє зустрічається набагато рідше.
Існують люди, які в буквальному сенсі слухають камінь: як він дзвенить, як шарудить, як шарудить і так далі. Наприклад, одного разу я бачила дівчину, яка все волосся заплела в безліч кісок, і вплела в них кам’яні намистини.
Кожен рух дівчини супроводжувалося приглушеним постукуванням намистин один про одного. Дивна річ, особа я забула відразу ж, а звук прекрасно пам’ятаю до цих пір. До речі, люди здавна вважали, що гримлячі і тріщать предмети відганяють злих духів (чи зло в чистому вигляді). Звідси традиція використовувати в ритуалах шаманські бубни (гулко гримлять або дзвенять плоскими металевими пластинами). Також і дитячі брязкальця (наприклад, з кінчика хвоста гримучої змії), по суті своїй є захисними амулетами для дитини. Звідси дзвіночки, бубонці, дзвони тощо.
Ще рідше зустрічаються люди, які орієнтуються у виборі каменя на запах. А от вміють по запаху відрізнити один метал від іншого – таке буває нерідко.
