Приблизно 600 млн. років тому почалася масована доставка кометами речовини, необхідного для розвитку складних організмів на Землі. Результатом став “вибух життя” – з’явилися тварини з кістковим скелетом, почався розвиток кровоносної системи і легеневого дихання. Прийшла ера “явною” життя – фанерозой, що триває до наших днів. Наступні епізоди масового надходження космічної речовини стали причиною біологічних революцій, що поклали початок середньої (мезозойської) і нової (кайнозойської) епохам.
До кінця цієї епохи виникла людина, надзвичайно швидко перетворився з простого біологічного виду в царя, безпосередньо впливає на подальший розвиток нашої планети. З розвитком цивілізації ми підійшли впритул до початку “новітньої” епохи. Людина, здатна міркувати про Всесвіт, від елементарних частинок до мега-галактик, є завершальною стадією біологічного, матеріального розвитку. Що ж прийде потім?
Програма розвитку присутня в Природі спочатку, як в зародку – програма розвитку всього організму. Наша Земля відіграє роль яйцеклітини, “заплідненої” занесеними ззовні живими організмами, останки яких знайдені в метеоритах. Наступні за “заплідненням” процеси можна порівняти з розвитком плоду. Галактика ж виконує роль матки, що постачає його енергією і матеріалами, необхідними для розвитку.
В кінці внутрішньоутробної стадії розвитку плід стає все більш і більш активним. Йому вже тісно, і він прагне покинути звичне лоно. Для цього він перевертається і стає на голову, у напрямку до виходу. Материнський організм починає виштовхувати “дозрілий” плід, і їх спільні зусилля призводять до переходу на нову стадію розвитку.
Новонароджений виходить в інший, зовсім інший незнайомий йому світ. Він починає самостійно дихати і говорити. Відкриваються очі, і він починає бачити. Тепер, щоб жити і розвиватися, він вже повинен прикладати свої власні зусилля.
Розвиток технології і процеси глобалізації призвели і Землю і людство до ситуації, подібної останнім дням виношування плоду. Постійно посилюються, як родові перейми, кризові явища сучасного світу свідчать про те, що розвиток людства в старих рамках більш не відповідає законам Природи. Іншими словами, дозрілий плід повинен народитися в нове життя. Якщо він не докладе необхідних зусиль зі свого боку, материнський організм продовжить безжально стискати і виштовхувати його, і тоді пологи стануть вкрай важкими та небезпечними.
Людство опинилося перед важким, але неминучим вибором. Або ми починаємо робити все від нас залежне, щоб прискорити “пологи”, або, чіпляючись за свою звичну “годівницю”, ризикуємо перетворитися на криваве місиво.
Щоб народитися в новий світ, необхідно “перевернутися з ніг на голову” – змінити звичні стереотипи на ті, що допоможуть стати на шлях відповідності законам Природи.
