Вчені вивчають мову тварин. Навіщо? Щоб поговорити з ними? Головною метою є інша: зрозуміти нелюдську логіку, щоб потім з її допомогою розшифрувати послання представників позаземного розуму.

Як розпізнати розумний сигнал.

Припустимо, що вчені перехоплять переговори прибульців або безпосередньо отримають від них послання. Як їх розшифрувати? Або хоча б розпізнати в какофонії космічних сигналів? Про це всерйоз задумався Лоренс Дойл з Інституту пошуку позаземного розуму (SETI Institute) в Маунтін-В’ю, штат Каліфорнія. І запропонував оригінальний спосіб, завдяки якому з’ясувалося, що дельфіни говорять на інопланетній мові.

Щоб знайти сенс у свисті цих морських тварин, Дойл з фахівцями з поведінки тварин з Університету штату Каліфорнія в Девісі використовували методи, які звичайно використовуються в техніці зв’язку. В їх основі – математичні прийоми, які дозволяють проаналізувати будь-яку послідовність символів, будь то серія основ ДНК, цифр, букв або фраз на предмет вмісту в ній інформації.

Перш за все необхідно було зрозуміти, що маєш справу з сигналом, який і справді несе інформацію, а не просто випадковий шум. Спосіб визначити, чи є сенс в незнайомому повідомленні, розробив лінгвіст з Гарвардського університету Джордж Зіпф. Він підрахував, скільки разів у типовому тексті англійської мови зустрічаються різні літери. Адже в осмисленому тексті не можуть поспіль стояти кілька однакових знаків, вони зустрічаються з певною періодичністю. А потім вчений побудував графік для частот появи літер в певному порядку і в логарифмічному масштабі, і вийшла похила лінія з кутовим коефіцієнтом, рівним -1. Для текстів на інших мовах кутовий коефіцієнт виходив такий же. А абсолютно випадковий набір букв, який не несе ніякої інформації, на графіку розташовується горизонтально, без всякого нахилу. Тобто будь-яка абракадабра, що пройшла крізь сито математичних формул, на такому графіку покаже нульовий результат.

Так ось, вчені досліджували свист дельфінів, застосувавши метод Зіпфа, і отримали такий же коефіцієнт нахилу, що і у людській мові! А ось «балаканина» мавп виявилася куди примітивніша. Вона ледве дотягувала до коефіцієнта -0,6. Значить, дельфіни нам ближче за інтелектом, роблять висновки вчені. Тепер справа за тим, щоб зрозуміти, що хочуть сказати нам ці «свистуни».

Хто свистить на місяці Юпітера?

Навколо цих морських тварин давно складається багато вражаючих гіпотез. Одну з останніх висунув астроном Саймон Кларк, який працює в Космічному центрі імені Кеннеді. На його думку, дельфіни? Є корінними мешканцями одного з місяців Юпітера. «Забудьте про” маленьких зелених чоловічків “- найрозумнішими істотами після людини в нашій Сонячній системі можуть бути дельфіни», – повідомив учений на прес-конференції у Флориді на початку січня.

Справа в тому, що коли кілька років тому запущена НАСА космічна станція “Галілей” пролітала від місяця Юпітера Європи всього в 400 км, то її чутливі радіо детектори зафіксували під товщею льоду в океані якийсь рух, а звукові сенсори вловили вихідний прямо з-під льоду свист. Тоді директива з вищих ешелонів влади зобов’язала НАСА засекретити всі дані про програму «Галілей». Тому подробиці відкриття стали відомі лише нещодавно.

– Після того як ці факти були передані на Землю і піддані ретельному комп’ютерного аналізу, – розповів Кларк, – вчені були вражені. Аудіограф показав, що частота звуків, яка виходять з океану Європи, була ідентична звукам, видаваних дельфінами! Імовірність помилки становить 0,001%. Хоча на даний момент неможливо сказати, що за істоти «перемовляються» в океанах Європи, вчені висувають гіпотезу, що на далекому супутнику Юпітера живуть організми, схожі на звичайних земних дельфінів.

У секретній океанічної лабораторії, розташованої на узбережжі Флориди, морські біологи зараз проводять складний експеримент. Вони дають прослухати плівку з записом загадкових «європейських» звуків дельфінам, намагаючись змусити їх зрозуміти мову інопланетних істот. Тоді з наступною експедицією до Юпітера туди відправлять запису «розмов» дельфінів, які будуть транслюватися на Європу за допомогою радіопередавачів.

У нас з «братами» деьфінами багато спільного.

Можливо, справді люди і дельфіни – самі розумні істоти у Всесвіті? З цим запитанням ми звернулися до наукового співробітника Лабораторії біоакустики Владиславе Тарчевській, яка багато років займається проблемою звукового спілкування дельфінів.

– Цілком може бути! – Не здивувалася Владислава Олександрівна. – Ці істоти таять в собі незвичайні можливості. Діапазон частот звукових сигналів у дельфінів значно перекриває такий у людини. Судіть самі: якщо наше звукове спілкування відбувається в смузі частот до 20 кГц (а музиканти здатні розрізняти до 40 кГц), то у дельфінів це піднято до 300 кГц. Більш того, в результаті наших досліджень виявилося, що у наших «братів» приблизно стільки ж рівнів організації звуків, скільки і в людини: шість. Звук, склад, слово, фраза, абзац, контекст. У людини смислове значення виникає з 3-го рівня, тобто зі слова. А ось з якого рівня воно починається у дельфіна, ми поки не знаємо. Але за складністю організація звукових сигналів у людини і дельфіна майже однакова. А взагалі є багато помітних паралелей між двома видами – Homo sapiens і Orcinus orca. Вони, як і ми, можуть з’їсти кого завгодно, а на них не нападає ніхто. Термін їх життя приблизно той же, що і у людей, вони дорослішають в тому ж віці, дуже товариські, живуть сім’ями. І у них є свої діалекти – щось на кшталт наших мов.

Щастя – це коли тебе розуміють.

Наступними в черзі на вивчення нелюдських мов стоять касатки, ворони і сойки. Таким чином, оцінивши складність спілкування «братів наших менших» на Землі, вчені сподіваються в майбутньому зрозуміти мову і «братів по розуму» з космосу.